Валютна виручка від агроекспорту надійде із запізненням через пізню посівну

Через затяжну весняну посівну кампанію та серйозні логістичні перешкоди графік надходження основної валютної виручки від українського агроекспорту цього року зміститься. Якщо зазвичай перші масштабні обсяги валюти починали заходити на внутрішній ринок у вересні, то у 2026 році цей процес очікується лише у жовтні-листопаді. Про це під час панельної дискусії «Світові сигнали – наслідки для України: економічні перспективи 2026» повідомила голова комітету Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) з європейської інтеграції Олександра Авраменко.

Експертка підкреслила, що поточна посівна стала нетипово пізньою для України через аномально сувору зиму з морозами до -25°C, які спричинили глибоке промерзання ґрунту. У зв'язку з цим у низці регіонів польові роботи тривають навіть наприкінці травня. Таке запізнення автоматично зміщує терміни дозрівання та збирання сільськогосподарських культур, що Національний банк України має обов'язково врахувати під час фінансового планування.

Окрім термінів посівної, на стабільність агросектору тиснуть такі негативні фактори:

• Зростання собівартості: високі ціни на паливно-мастильні матеріали вже закладені у поточні витрати фермерів.
• Ризик падіння врожайності: брак близько 200 тис. тонн азотних добрив на ринку створює передумови для середньострокового зниження зборів зерна на 15–20%.
• Безпека експорту: портова інфраструктура Великої Одеси за останні 4–5 місяців зазнала понад 180 ударів з боку РФ. Це змушує бізнес переспрямовувати потоки на дорожчу залізничну логістику, що знижує конкурентоспроможність українського збіжжя на традиційних ринках Близького Сходу та Північної Африки. Головним суперником України там залишається Росія, яка наразі контролює майже 50% поставок пшениці до Північної Африки за рахунок власної дешевої паливної та сировинної бази.

Зі свого боку, заступник голови НБУ Володимир Лепушинський поінформував, що подорожчання нафти, енергетичних ресурсів та мінеральних добрив поглиблює дефіцит зовнішньої торгівлі України. За різними оцінками Нацбанку, негативний тиск на показники торгівельного балансу становитиме від 1,5 млрд доларів. Попри те, що інфляція на кінець 2026 року прогнозується на рівні 9,4%, регулярна міжнародна фінансова допомога дозволить утримати золотовалютні резерви на рівні, достатньому для збереження стабільності курсу гривні.

Водночас загальні макроекономічні виклики змушують профільні відомства переглядати річні фінансові орієнтири. За словами директорки Департаменту макроекономічного прогнозування Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Наталії Горшкової, уряд наразі коригує прогноз зростання національної економіки у бік зниження порівняно з попередніми сподіваннями на рівні 2,4% ВВП.