Український агроекспорт змінює стратегію: перехід від сировини до переробки

Український аграрний сектор переживає фундаментальний зсув у експортній стратегії. Замість продажу сировини країна все більше орієнтується на продукцію з високою доданою вартістю. Ця трансформація відображається у зміні логістичних маршрутів та структурі вантажів.

Традиційні морські шляхи залишаються основними для зерна. У січні 91% обсягу збіжжя, що перевозилося залізницею, прямувало до морських портів. Проте для продуктів переробки ситуація дзеркальна. Наприклад, 63% експорту олії тепер іде через сухопутні кордони.

Ситуація із зерновими вантажами наразі демонструє спад. Експортні перевезення зерна залізницею у січні впали на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Фахівці виділяють дві причини: фізичне зменшення обсягів зерна для продажу та стриману поведінку продавців, які очікують кращих умов на ринку.

Особливо складна ситуація з пшеницею через жорстку конкуренцію з Росією на світових ринках та чутливість попиту до ціни. Майже весь її продаж залежить від одного морського каналу, що створює ризики виникнення надлишків усередині країни. Схожі проблеми спостерігаються і з кукурудзою — прогнозується, що до кінця сезону невивезеними можуть залишитися близько 5 мільйонів тонн.

На фоні падіння сировинного експорту сектор переробки показує зростання:

• експорт олії через західні кордони зріс на 31% за рік;
• поставки шроту та макухи сухопутними шляхами збільшилися на 35%.

Саме продукти переробки стали стабільним фундаментом для завантаження західної залізниці. Аналітики зазначають, що такий зсув робить український експорт стійкішим. «Він більше не тримається на одній тоненькій ниточці — портах», а головне — дозволяє залишати більше вартості всередині країни.

Ця трансформація, що розпочалася вимушено, може стати початком нової довгострокової стратегії, де фокус зміщується на товари, які приносять економіці більше прибутку.