Українські аграрії пояснили причини низької зацікавленості в ринку Африки

Український аграрний бізнес не виявляє бажання поглиблювати співпрацю з країнами Африки, хоча цей континент відчуває гостру потребу в продовольстві. За словами президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, вітчизняні компанії сприймають цей напрямок як майже неможливий для роботи через відсутність прозорості та юридичного захисту.

«Український аграрний бізнес сприймає Африку як неможливий напрямок руху. Там немає прозорості, не працює юридичний захист, багато кримінальних загроз», - каже експерт.

Однією з основних перешкод є відсутність контролю за поставками та гарантій оплати товару. Козаченко зазначає, що африканські банки часто не виконують свої зобов’язання, а отримати підтвердження акредитиву від європейських фінансових установ для роботи в цьому регіоні вдається вкрай рідко. Окрім фінансових ризиків, існують і фізичні загрози: на вантажі можуть напасти пірати, а країна-покупець у таких випадках зазвичай знімає з себе відповідальність.

Українські компанії вже мали досвід створення власних виробництв на континенті, проте він здебільшого виявився негативним. Попри це, Леонід Козаченко вважає, що вихід із ситуації шукати необхідно. Він наводить як приклад Об’єднані Арабські Емірати та Туреччину. Останні постачають до Африки готову продукцію, зокрема борошно, виготовлене з української пшениці. Також на ринку агресивно працює Росія, яка використовує силовий супровід для контролю поставок до кінцевого споживача.

Щодо обсягів торгівлі, то експерт Інституту аграрної економіки Богдан Духницький називає український експорт до Африки нестабільним. Рекордний показник був зафіксований у 2021 році і складав 3,7 мільярда доларів. Через початок повномасштабної війни та блокаду портів у 2022 році обсяги впали до 1,6 мільярда доларів. У минулому році ситуація дещо покращилася, і виручка від експорту продовольства до африканських країн склала 2,8 мільярда доларів.