Українські аграрії готові до правил ЄС, але потребують справедливих умов, - Денис Марчук

Українські аграрії підтримують вступ України до Європейського Союзу, однак євроінтеграція не повинна перетворюватися на процес, у якому виробники лише отримують нові вимоги без належної підтримки. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук під час обговорення перспектив інтеграції українського агросектору до ЄС.

За його словами, ВАР, яка об’єднує понад 1400 господарств по всій Україні, вже кілька років веде діалог із товаровиробниками щодо їхнього бачення майбутнього на ринку ЄС. Водночас війна суттєво ускладнює процес адаптації до європейських вимог.

«Ми не заперечуємо проти європейських правил. Навпаки, розуміємо, що це наш шлях, але наполягаємо: аграрний сектор повинен отримати 10-річний перехідний період після вступу України до Євросоюзу. Не зараз, коли навіть немає визначеної дати членства, а саме з моменту вступу. Інакше виробники нестимуть витрати вже сьогодні, не маючи доступу до тих можливостей, які мають фермери країн ЄС», — зазначив Денис Марчук.

Він повідомив, що під час нещодавніх зустрічей у Брюсселі представники ВАР та інших аграрних асоціацій озвучили європейським партнерам ключові пропозиції українського агросектору щодо переговорного процесу. Зокрема, йдеться не лише про необхідність перехідного періоду, а й про доступ українських аграріїв до інструментів підтримки в межах Спільної аграрної політики ЄС, а також до структурних фондів, які можуть бути спрямовані на розвиток переробки, енергоефективності та модернізацію виробництва.

Окремо заступник голови ВАР наголосив на необхідності забезпечення повноцінного доступу української продукції до європейського ринку.

«Якщо ми беремо на себе зобов’язання виконувати всі європейські вимоги — щодо безпечності продукції, захисту рослин, простежуваності виробництва, — то повинні мати доступ і до тих інструментів підтримки, які працюють для фермерів ЄС. Сьогодні європейські виробники отримують субсидії на гектар у рамках Спільної аграрної політики, тоді як український аграрій такої підтримки не має. І, безумовно, виконання правил має супроводжуватися повною лібералізацією доступу української продукції на європейський ринок», — наголосив Денис Марчук.

За його словами, Європейський Союз залишається одним із ключових ринків для українських аграріїв. Зокрема, близько 50% українського експорту кукурудзи закуповують країни ЄС, а запровадження у 2022 році безмитної торгівлі та «шляхів солідарності» дало потужний поштовх для розвитку експорту продукції з доданою вартістю. Українські виробники почали активніше виходити на полиці європейських торговельних мереж та знаходити нових партнерів на ринку Євросоюзу.

Водночас Марчук застеріг від політичних рішень, які обмежують торгівлю українською продукцією.

«Не може бути так, що Україна виконує всі вимоги ЄС, але водночас стикається з новими обмеженнями на ринку. Ми вже бачимо наслідки такого підходу: якщо у 2024 році товарообіг агропродукції між Україною та ЄС перевищував 17 млрд євро, то у 2025 році він скоротився до 15,2 млрд євро. Євроінтеграція має бути двостороннім процесом: не лише нові зобов’язання для українських виробників, а й підтримка та відкритий ринок», — підкреслив він.

Також Денис Марчук звернув увагу на вплив війни на конкурентоспроможність українського агросектору. Через постійні атаки на портову інфраструктуру зростають логістичні витрати та страхові ризики, що безпосередньо впливає на собівартість продукції та доходи виробників. За його словами, без урахування цих факторів говорити про рівні умови адаптації українських аграріїв до вимог ЄС буде складно.