В Україні затверджено "Довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу до 2050 року", який має забезпечити збереження родючості земель та підвищення врожайності в умовах зміни клімату та наслідків війни. Документ підготувало Міністерство аграрної політики разом із Держрибагентством.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukrinform.
Його вже погодили з ключовими національними стратегіями у сфері водних ресурсів, а також з представниками Єврокомісії в межах програми «Ukraine Facility». Над окремими напрямами також працюють зі Світовим банком.
Навіщо потрібен цей план
Проблема стоїть гостро: зрошувальна інфраструктура зношена, втрати води значні, а зміни клімату призводять до пересихання ґрунтів. За прогнозами, до 2050 року майже половина орних земель може стати зоною ризикованого землеробства. До того ж, через підрив Каховської ГЕС без водопостачання залишились більшість систем зрошення півдня України.
За даними Світового банку, збитки та потреби на відновлення сягають понад 10 мільярдів доларів.
Що передбачає план
План передбачає зміну підходів до управління водними ресурсами, модернізацію інфраструктури та впровадження сучасних технологій. Важливу роль у новій системі відіграватимуть організації водокористувачів (ОВК), яким передаватимуть частину інфраструктури.
До 2030 року планують створити 110 таких організацій. Станом на зараз вже зареєстровано 60. Перші чотири ОВК в Одеській та Полтавській областях уже отримали майно у власність. Наприклад, в Одеській області діють ОВК «Вода життя», «Щедра земля» та «Перша Кілійська ОВК».
Інвестиції, оновлення та підтримка
План охоплює п’ять основних напрямків:
- передача частини інфраструктури водокористувачам;
- технологічна модернізація систем;
- фінансова підтримка;
- підготовка кадрів і науковий супровід;
- екологічна безпека.
До 2030 року планується модернізувати 38 насосних станцій, реконструювати понад 66 км каналів і труб. Вже є конкретні проєкти, які внесені до цифрової системи DREAM для прозорого контролю.
У 2024 році 10 агропідприємств у шести областях отримали 39,4 млн грн через Державний аграрний реєстр на реконструкцію об’єктів зрошення.
Які результати очікують
До 2030 року площа зрошення має зрости до 235 тисяч гектарів, а до 2050 року — до 700–750 тисяч. Очікується також підвищення врожайності зернових, зернобобових і технічних культур до 92% порівняно з богарними ділянками.
У грошовому вимірі аграрії можуть отримувати понад 2,3 млрд грн додаткового доходу щороку вже на першому етапі реалізації.
У Мінагрополітики наголошують, що план створює основу для системних змін у сільському господарстві:
«Ми хочемо, щоб аграрії самі керували процесом, були зацікавлені в ефективному використанні води та мали змогу розвивати свій бізнес, попри кліматичні виклики».
План розрахований до 2050 року та передбачає поступові, але глибокі зміни у сфері зрошення, які мають зробити українське сільське господарство більш стійким, прибутковим та конкурентоспроможним.