Україна готується до аграрних переговорів із ЄС та виконання 16 європейських індикаторів

Україна розпочала практичний етап підготовки до інтеграції в Європейський Союз за аграрним напрямом. Для відкриття доступу до ринку з 440 мільйонами нових споживачів вітчизняному агросектору необхідно виконати 16 чітких індикаторів (бенчмарок) у межах Кластера 5 («Ресурси та сільське господарство»). Цей блок вважається одним із найскладніших у переговорному процесі, оскільки європейські фермери побоюються прямої конкуренції з потужним українським агробізнесом. Предметні дискусії щодо інтеграції галузі Уряд планує запустити восени, а ключові виклики реформи вже обговорили учасники експертної зустрічі «Євроінтеграція на зв’язку. Сільське господарство та сільський розвиток».

Переговорне аграрне ядро складається з трьох ключових розділів: сільське господарство та розвиток сільських територій (включаючи правила Спільної аграрної політики ЄС), безпечність харчових продуктів, ветеринарія та фітосанітарія, а також рибальство. Першим серйозним випробуванням для України стане масштабна екологічна модернізація та гармонізація правил використання пестицидів із вимогами європейського Зеленого курсу (Green Deal).

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький окреслив масштаби та фінансовий бік майбутньої екологічної реформи.

«Екологічна реформа засобів захисту рослин безпосередньо зачепить щонайменше 10 мільйонів гектарів оброблюваних земель – це майже 40% усіх сільгоспугідь на підконтрольних територіях. За оцінками асоціацій, така технологічна перебудова коштуватиме українському агробізнесу біля 2 мільярдів євро щороку. Водночас екологічна модернізація є необхідною умовою довгострокового доступу української продукції до європейського ринку та сприятиме підвищенню рівня безпеки для довкілля і сільських територій», – зазначив Тарас Висоцький.

Ще одним складним етапом стануть переговори щодо фінансових дотацій, адже включення України до чинної системи субсидій ЄС створить велике навантаження на європейський бюджет. Через це сторони обговорюватимуть тривалі перехідні періоди та спеціальні програми захисту для малих і середніх українських фермерів.

Паралельно Україні доведеться розбудувати нову державну інфраструктуру: створити спеціальну Виплатну агенцію (Paying Agency) для аудиту і розподілу коштів ЄС, а також запустити інтегровану систему моніторингу на базі Державного аграрного реєстру (ДАР). Для роботи цієї структури необхідно укомплектувати штат із 250–400 кваліфікованих фахівців, що в умовах війни стане суттєвим викликом для державного бюджету. Наразі Уряд та профільні асоціації готують розрахунки для захисту національних інтересів у Брюсселі та планують найближчими місяцями ухвалити низку законів щодо безпечності кормів, ветеринарії та органічного виробництва.