У стратегії вирощування зернових немає неважливого, — УКАБ

Погодні умови вегетаційного періоду 2016 року склалися на користь активного розвитку фітопатогенної мікрофлори на зернових колосових культурах. Нерівномірне зволоження на первинних етапах органогенезу, відсутність фізіологічної зими, коливання температури та опади під час подальшої вегетації, різке підвищення температури в період молочно-воскової стиглості позначилися на фітопатологічній картині зернових культур.

Про це на другому круглому столі «Аналіз ситуації вегетаційного періоду 2016 року. Ключові фактори, які вплинули на врожай зернових культур», який організував УКАБ за підтримки компанії «Сингента» заявив виконавчий директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Жемойда, повідомляє propozitsiya.com. 

За його словами, за останні роки суттєво змінився баланс фітопатогенів і їхня шкодочинність. Борошниста роса 2016 року масово проявлялася лише в другій половині вегетації і не становила суттєвої загрози. Натомість суттєвого розвитку досягли листові плямистості, спостерігалося, зокрема, істотне ураження септоріозом листового апарату (Septoria tritici) і колосу (Stangospora nodorum (Septoria nodorum)). У північних регіонах і частині центральної України зафіксовано розвиток піренофорозу (Pyrenophora tritici-repentis). На ячмені помітно розвинулися три форми гельмінтоспоріозу (Drechslera graminea, D. Sorokiniana, D. Teres). Усі названі інфекції були виявлені на насіннєвому матеріалі та в інфекційному началі на рослинних рештках у полі. Набирають актуальності прикореневі гнилі — ризоктоніозна й офіобульозна.

На думку експерта, аграріям потрібні засоби, які здатні їх контролювати. «Важливий чинник при виборі протруйника — не тільки можливість контролювати широкий спектр хвороб (зокрема й ті, які актуалізувалися в останні роки), а й відсутність фітотоксичності, стимулюючий ефект розвитку кореневої системи, спосіб поширення по рослині і термін дії», — зауважив О.Жемойда і додав, що невдовзі зросте значення препаратів, здатних пришвидшити розвиток кореневої системи, тому стимулюючий ефект — важливий складник сучасних протруйників.

Він стверджує, що аграріям потрібні діючі речовини, які здатні контролювати хвороби в умовах низьких температур і різких коливань температури протягом доби.

Велика кількість сисних шкідників вимагає застосування системних інсектицидних компонентів на самому початку вегетації, а саме у складі протруйника.

Учасники круглого столу підготували резолюцію, де виділили основні тенденції змін в агробіоценозі та розробили рекомендації щодо системи захисту озимих зернових у господарствах.