Супутникові дані та традиційні опитування: як Держстат вимірює збитки агросектору під час війни

Війна завдала українському агросектору прямих збитків на 12,1 млрд доларів, а сукупні втрати галузі оцінюються у 78 млрд доларів. Загальне виробництво агропродукції у 2025 році виявилося на 22,4% нижчим за показники 2021 року. Найболючішого удару зазнали чотири південно-східні регіони — Донецька, Запорізька, Луганська та Херсонська області, де виробництво впало на 89%: якщо до війни вони забезпечували 13,6% усього аграрного виробництва країни, то у 2025 році — лише 1,9%. Попри це, від початку повномасштабного вторгнення Україна поставила на світові ринки понад 250 млн тонн аграрної продукції, підтверджуючи свій статус елемента глобальної продовольчої безпеки.

Бойові дії та замінування територій суттєво змінили структуру посівів та перерозподілили аграрну географію. Наприклад, частка Херсонщини у вирощуванні овочів впала з 12,4% до менше ніж 1%, а баштанних — з третини до 3%. Натомість частка Дніпропетровщини у виробництві баштанних зросла до 16,5%, а Черкащини — до 9,2%. Водночас площі сої в країні зросли у півтора раза, а ячменю — скоротилися майже вдвічі. Для фіксації таких зсувів на прифронтових і недоступних територіях Держстат активно залучає супутникові дані, нормативно закріпивши можливість коригувати офіційні цифри за допомогою дистанційного зондування Землі.

Водночас у відомстві наголошують, що супутниковий моніторинг не здатний повністю замінити класичну статистику, а виступає інструментом перевірки та уточнення. Тестування супутникових оцінок із залученням міжнародних партнерів виявило суттєві неконсистентні розбіжності за окремими культурами через особливості рельєфу та розміру полів. Крім того, українські домогосподарства виробляють 28% усього обсягу агропродукції на малих ділянках, де супутник безсилий. Через це у травні 2026 року Держстат відновив безпосередні обстеження 23 тисяч приватних домогосподарств у 20 регіонах.

«Супутникові дані не замінюють офіційну статистику – вони роблять її повнішою, точнішою і стійкішою. Статистичні спостереження залишаються базою, а супутник – інструментом перевірки, уточнення й доповнення», — розповів голова Державної служби статистики України Арсен Макарчук.

Паралельно з адаптацією до умов війни Держстат реформує статистичну систему в межах євроінтеграції, плануючи до 2028 року повністю приєднатися до європейської статистичної системи. Для цього впроваджуються вимоги регламенту ЄС (SAIO), передаються дані Євростату та готується перше інтегроване сільськогосподарське обстеження (IFS), яке передуватиме першому в історії України повноцінному аграрному перепису.

«Перейти від пілотних проєктів до промислового впровадження супутникових даних ми зможемо лише разом із міжнародними партнерами. Це не прохання про допомогу – це інвестиція у стійкість статистичної системи, яка працює в найскладніших умовах у Європі», — підсумував Арсен Макарчук.