В умовах ускладненої морської логістики головною орієнтирною точкою для українського агроринку залишається кінець вересня, коли розпочнеться масовий збір пізніх культур і виникне потреба в активному розвантаженні сховищ.
«Головною реперною точкою для ринку лишається кінець вересня, коли починається масовий збір пізніх культур і потрібне активне розвантаження сховищ», — наголосив генеральний директор УКАБ Олег Хоменко.
Попри те, що ситуація з морськими перевезеннями нагадує події 2022–2023 років, обсяги перехідних залишків зернових суттєво відрізняються. Якщо раніше вони сягали 22 млн тонн, то зараз становлять близько 10 млн тонн. Це все одно великий обсяг, який вимагатиме інтенсивного вивозу збіжжя протягом наступних півтора року, щоб стабілізувати залишки на традиційному рівні 2,5 млн тонн.
На тлі блокування Чорного моря «Укрзалізниця» вже провела нараду та збирає пропозиції від учасників ринку щодо можливого запровадження альтернативної логістики через сухі переходи. Наразі керівництво компанії проводить підготовчу роботу, а остаточні рішення очікуються після узгодження позицій усіх профільних відомств, відповідальних за безпеку в акваторії.
Водночас альтернативні маршрути стикаються із серйозними економічними та інфраструктурними бар'єрами через високу вартість транспортування.
«Додаткова логістика до порту Констанца коштує плюс 40 $ у порівнянні з Одесою. Але слід розуміти, що у Румунії та Болгарії зараз ціни на продукцію (на фоні новин про призупинення роботи безпекового коридору) піднялись на 10-12 $, а в Україні спостерігається зниження вартості на тих самих 10-12 $. Тому маємо розуміти, що 10 $, які додаються до вартості в Румунії, аж ніяк не компенсують додаткових витрат на логістику», — пояснив Олег Хоменко.
Щодо інших сухопутних напрямків, то польський маршрут ринок наразі навіть не розглядає через високі ризики та вартість.
«Водночас польський напрямок ринок навіть не розглядає. Після попередніх скандалів із зерновими блокадами та висипанням збіжжя ризикувати ніхто не буде, а логістика до Гданська дорожча за Констанцу. Молдавський напрямок залишається потенційно можливим, проте лише за умови розуміння молдавським бізнесом прямої комерційної вигоди», — підсумував керівник УКАБ.