Ринок зерна: кукурудза дорожчає через дефіцит пропозиції, а пшениця залишається під тиском конкуренції

На ринку кукурудзи зафіксували зростання активності. Ціни на цю культуру піднялися з 206 до 208 доларів за тонну на умовах CPT-порт. Основною причиною стала низька пропозиція зерна в першій половині січня. На початку року фермери не поспішали з продажами, а логістику ускладнили погода та обстріли. Також на ситуацію вплинули збої в роботі портів на межі 2025 та 2026 років, що створило товарний вакуум.

У другій половині січня почалося «горіння» контрактів, розрахованих на січень та початок лютого. Це спровокувало хвилю закупівель, яка швидко поглинула доступні обсяги. Середній ціновий індекс кукурудзи в напрямку портів за тиждень зріс на 2 долари і зупинився на позначці 208 доларів.

Станом на 24.01 експорт кукурудзи з України становить 2,04 млн тонн. Найбільше зерна відвантажили до Італії — 498 тис. тонн. Також значні обсяги пішли до Туреччини — 414 тис. тонн, Іспанії — 215 тис. тонн, Тунісу — 176 тис. тонн, Єгипту — 145 тис. тонн та Алжиру — 89 тис. тонн. Попри конкурентоспроможність української кукурудзи на ринках ЄС та MENA, темпи експорту поки недостатні, щоб уникнути формування значних залишків у кінці року.

Попит на лютий уже частково задоволений. На західному кордоні ціни залишаються стабільними — близько 176 євро на умовах FCA Чоп. Ринок Італії продовжує активно насичуватися українським зерном: до кінця січня загальний експорт у цьому напрямку сягне 1,8 млн тонн при річній потребі країни у 4 млн тонн.

Ситуація з пшеницею інша — ціни залишаються під тиском. Продовольча пшениця коштує 210 доларів, а фуражна — 205 доларів CPT-порт. Головним фактором тиску є конкуренція з боку рф, чиї ціни на умовах FOB нижчі за українські, а також низький попит у регіоні MENA.

У січні експорт пшениці склав 420,8 тис. тонн. Основними напрямками стали Алжир — 174 тис. тонн та Єгипет — 141 тис. тонн. До Ємену відправили 44 тис. тонн, до Іспанії — 29 тис. тонн. Частка Європи в закупівлях мінімальна. На внутрішньому ринку ажіотажу немає: переробники мають достатні запаси, а логістика до портів працює без напруги. Торгівля зосереджена на якісних лотах, тоді як інтерес до фуражу залишається помірним.