Ринок пестицидів має бути впорядкованим

Нещодавно на посаду Виконавчого Директора Української Асоціації захисту рослин призначено Валерія Григоровича Бойка. З його ім’ям учасники пестицидного ринку України пов’язують певні сподівання, адже останнім часом у діяльності УАЗР спостерігалася втрата динаміки. Валерій Григорович з оптимізмом дивиться у майбутнє Асоціації, що й засвідчило інтерв’ю, дане ним журналу “Пропозиція”. — Завдання і цілі, що стояли перед Асоціацією, залишаються тими самими. Проте необхідно більше активності у впорядкуванні ринку пестицидів. Яким чином цього можна досягти? Бачу для цього цілу низку шляхів. По-перше — надання коректної інформації через засоби масової інформації. Публікація в газетах та журналах наукових праць на актуальні теми, що стосуються застосування пестицидів. Обов’язкове інформування про діяльність Асоціації та прийняті нею рішення. Усі громадські організації нині мають якийсь інформаційний ресурс — ті ж таки сторінки в Інтернеті. Вважаю, що УАЗР без такої сторінки існувати не може. На ній можна і потрібно розміщувати всю інформацію про членів Асоціації, їхню діяльність, і, напевно, для них це буде певною рекламою, оскільки будь-який дистрибутор, постачальник чи споживач зможуть відвідати цю сторінку. По-друге — підтримка суб’єктів аграрного бізнесу, що є членами УАЗР; Асоціація піклуватиметься про підтримку вітчизняного виробника пестицидів, бо всі чудово розуміють — це і робочі місця, і бюджет нашої країни. Крім того, ми усвідомлюємо, наскільки важко нині пробитися українським товаровиробникам на ринок. По-третє — активна участь у законотворчому процесі нашої Держави. Мало хто знає, що УАЗР брала активну участь у розробці законів “Про захист рослин”, “Про пестициди та агрохімікати” та інших. До речі, на минулому засіданні Ради УАЗР розглядалися зміни до Закону “Про пестициди та агрохімікати”, які, вважаю, будуть затверджені Верховною Радою найближчим часом. Також розглядалося злободенне питання про введення мита на певні групи пестицидів. Ми маємо змогу репрезунтувати думку наших членів на всіх рівнях — Мінагрополітики, Кабміні, Верховній Раді, Мінекоресурсів тощо. Асоціація підготувала пакет документів, які матимуть нехай і не вирішальний, але дуже істотний вплив на формування нормативної бази. По-четверте — налагодження взаємовигідних відносин між суб’єктами аграрного бізнесу та створення сприятливої атмосфери для ведення бізнесу в межах УАЗР. Члени Асоціації створили пристойну мережу дистрибуції в Україні, через яку поставляється більше 70% пестицидів. По-п’яте — організація конференцій та “круглих столів” для публічного обговорення актуальних питань, що стосуються пестицидів. Отже, такими активними інформаційно-нормативними діями, на мою думку, вдасться навести порядок. — Якими є головні напрями лобістської діяльності УАЗР? — Як уже було сказано раніше, це створення певних умов для пестицидного бізнесу в Україні шляхом прийняття законів, наказів, постанов тощо в рамках правового поля України та згідно з міжнародними правами. Для цього вивчаємо ситуацію і за кордоном. Знаємо, що пестицидні технології прийшли до нас з-за кордону, де один фермер обробляв сотні гектарів і не мав змоги вручну знищити шкідників та бур’яни на всій площі, тому й почав застосовувати хімічні засоби захисту. З часом випрацювались і правила щодо застосування ЗЗР, поведінки дистрибуторів та виробників, умови утилізації і все інше, що стосується пестицидів. Тому в інших країнах напрацьовано приблизно такий порядок щодо застосування пестицидів. Компанія-виробник пропонує своєму дилеру чи дистрибутору препарати власного виробництва з гарантією якості та у кількості, яку дилер чи дистрибутор можуть реалізувати протягом сезону. Я не забув про конкуренцію та намагання продати якомога більше, але для всього є розумні межі: партнери не роблять великого затоварення на складах, а у разі простроченого препарату компанія-виробник забирає його назад. У випадках, коли препарат з якихось причин не спрацював, компанія-дилер відшкодовує сільгоспвиробникові збитки, а виробник пестицидів відшкодовує дилеру. Отже, на Заході усі ці питання добре унормовані, і всі знають свої права та обов’язки. В Україні ж ринок є хаотичним. Через це постає низка питань, пов’язаних з контрабандою, фальсифікацією, підробками, демпінгом та іншими негараздами. Тут Асоціація вбачає для себе значний обсяг роботи. До речі, свого часу Асоціацією було розроблено пакет правил, що регламентують поведінку на ринку пестицидів. Ці правила розроблялися з ініціативи і за безпосередньої участі західними компаніями — членами УАЗР, на їхній нормативній базі. До певного часу про них забули, але вже протягом останнього місяця Асоціація знову повернулася до них і закликала працювати за такими правилами. Зі свого боку Асоціація буде інформувати своїх членів про суб’єктів, що порушують ці правила, а за рішеннями зборів чи Ради Асоціації будемо звертатись за допомогою до відповідних державних структур і правових механізмів з намаганнями призупинити таку діяльність. Звичайно, про такі рішення першочергово будуть дізнаватись члени Асоціації. Що ж до компанії-порушника, то вона матиме змогу або відкоригувати свою діяльність, або довести свою позицію правовим шляхом. Але цей процес має бути прозорим і відкритим. До речі, начальник Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики України Василь Степанович Колісниченко підтримав ініціативу УАЗР. — Чи й досі існує тертя між іноземними та українськими членами Асоціації, як це було у перші роки її діяльності? — Правильно було б сказати, що одними з ініціаторів заснування УАЗР були великі міжнародні компанії, але з часом між ними та дистрибуторами й споживачами виникли певні непорозуміння, бо кожен відстоював лише свої інтереси. Так склалося, що сьогодні великі міжнародні концерни залишили Асоціацію і створили свій агрохімічний комітет при Європейській бізнес-асоціації. З цього приводу можу сказати, що УАЗР не може догодити всім, але двері ні перед ким не закриває. На жаль, ще й досі є певне тертя між виробниками пестицидів, дистрибуторами і споживачами, бо споживач прагне мати товар якнайдешевше, якнайзручніше за схемою розрахунку, дистрибутор шукає свої переваги, а виробник свої. Принцип роботи Асоціації я вбачаю подібним до принципу роботи німецьких поліцейських. Вони друкують спеціальні мапи, де позначено усі стаціонарні радарні установки з контролю швидкості автомобілів, і продають ці мапи усім, хто в’їжджає до Німеччини. Навіщо? А відповідь проста: завдання поліції полягає не в тому, щоб покарати людину, а в тому, щоб вона рухалася за правилами. Отже, водій не перевищує швидкості і стає таким чином законослухняним громадянином. То ж і я хочу, щоб подібну дорадчу функцію Асоціація виконувала для підприємств, які працюють на українському ринку засобів захисту рослин.