Посівна: криза в країні — криза на ланах

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко дала доручення Міністерству аграрної політики та Асоціації фермерів і приватних землевласників розробити й внести зміни до закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення”. За її словами, цей документ містить несправедливі щодо селян норми, тому його необхідно удосконалити: “Я просила би, щоб ви на цьому тижні внесли законопроект, який корегує цю позицію”.

Польові роботи в країні набирають обертів. Аграрії Криму та Одещини вже кілька тижнів тому, скориставшись теплими “лютневими вікнами”, вивели на лани трактори та сівалки. Експерти пророкують: сільськогосподарський сезон для господарств буде як ніколи важким. Але посівна, попри це, триває, адже, по-перше, в агроформувань немає іншої справи, як обробляти землю. По-друге, теоретично сільгоспвиробництво має давати прибутки. Адже люди можуть не зводити нових будинків, не купувати машин, обходитися без гарного одягу, але їжу купуватимуть завжди. До того ж, фахівці обіцяють: і на зернові, й на олійні цьогоріч будуть і стабільний попит, і непогані ціни. Але обнадійливі прогнози зовсім не переконують банки у перспективності видавати аграріям кредити. За словами заступника міністра агрополітики Івана Демчака, станом на 16 лютого АПК з початку року взяв 209 млн грн кредитів за потреби дев’ять-десять мільярдів. Багато керівників господарств скаржаться, що отримати позику практично неможливо, а це неодмінно позначиться на їхній роботі. Грошей бракує на найнеобхідніше: пальне, добрива, насіння високої репродукції. Доводиться сіяти тим, що є в господарствах. Не кажучи вже про сільгосптехніку, придбання якої буде відкладено до кращих часів.
Тому більшість сільгосппідприємств зовсім не впевнені в своєму майбутньому. Хоча навіть у ці кризові часи попит на хліб, олію, картоплю залишається стабільним.
Водночас, зрозуміло, якщо ціни на пальне, інші енергоносії знову стрімко поповзуть угору, то в складній ситуації опиниться увесь агросектор: і виробники, і переробники.
При цьому не варто забувати: крім економічних чинників, сільське господарство дуже залежить від погодних умов. І прогнози не особливо втішні: цього року погода очікується менш сприятливою для великих урожаїв, ніж була торік.
Фахівці пророкують: нинішній рік буде важким не лише для селян, а й для виробників добрив та техніки, обсяги реалізації продукції яких суттєво зменшилися. Хоча напередодні посівної в столиці пройшло одразу кілька аграрних виставок, на яких виблискували фарбою нові трактори та сівалки, господарства майже не оновлюють сільгосптехніку. Причина не лише в загальній кризі. Незважаючи на рекордний урожай торік, мало хто з аграріїв може похвалитися, що продав зерно за справедливими цінами, на які розраховував. Притримати ж колосові, дочекатися, коли даватимуть пристойні гроші, у більшості господарств не могли. Бо сушити й зберігати збіжжя в господарстві не мають можливості. А елеватори за свої послуги вимагають чималих коштів. Кредитори, своєю чергою, воліють негайного повернення позичок. Фахівці пророкують: за таких умов ледь не третина господарств збанкрутує або їм доведеться продати свій бізнес. Звичайно, тут не до оновлення техніки.
Під час однієї з нарад Юлія Тимошенко спробувала пояснити присутнім, звідки візьмуться гроші на весняно-польові роботи. За словами прем’єра, “нам потрібно бути готовими як до викликів кризи, так і до викликів весняно-польових робіт”. Така готовність потребує немалих грошей, за оцінками Ю. Тимошенко, для проведення посівної в поточному році треба виділити 10 млрд грн. Із цих коштів, порахувала вона, 2,5 млрд грн аграрії матимуть від продажу зерна торішнього врожаю. Мінімум мільярд у КабМіні пообіцяли спрямувати за рахунок коштів, отриманих від реалізації збіжжя Аграрним фондом. Ще п’ять-шість млрд грн керівник уряду планує залучити як банківські кредити. А тим фінансовим установам, які не йтимуть назустріч аграріям, прем’єр пообіцяла зупиняти рефінансування. Ще 1,5 млрд грн мають скласти кошти місцевих бюджетів від повернення раніше наданих позичок. При цьому сама Юлія Тимошенко це джерело назвала сумнівним.
Прем’єр доручила Міністерству економіки та Державній інспекції з контролю за цінами проаналізувати собівартість виробництва мінеральних добрив, щоб унеможливити навесні їхнє подорожчання: “Прошу дати чіткий алгоритм дій, як утримати вартість добрив на тому рівні, який забезпечує мінімальну рентабельність заводів, а не дає надприбутки”. За словами глави уряду, на сьогодні зафіксовано несуттєве подорожчання мінеральних добрив, що може бути пов’язано із ситуацією на газовому ринку. Водночас Юлія Володимирівна вважає, що зростання ціни може мати й інші причини: “Сьогодні потрібно аналізувати собівартість добрива. Не може такого бути, щоб ціна на газ для промисловості була на 74% нижчою, ніж для Польщі, і в середньому на 50–60% нижчою, ніж в інших країнах, а в Україні заводи ведуть себе таким чином, що ми продукцію споживаємо за світовими цінами”. Глава уряду наголосила: держава, надаючи преференції виробникам у цій галузі, може висувати їм певні умови та аналізувати собівартість продукції. “Я переконана в тому, що там є резерви й ресурси, а крім того, у держави є інструменти впливу, навіть такі, як повернення ПДВ”.
Юлія Тимошенко також наказала профільним міністерствам у найкоротші терміни закупити дизпаливо. Це, за словами прем’єра, потрібно, щоб убезпечити аграріїв від спекуляцій на ринку пально-мастильних матеріалів під час посівної. “Синдром здорожчання дизельного палива на початку весняно-польових робіт цього разу нам слід пройти достойніше й мати диверсифіковані джерела поставки”, — заявила вона, — адже в умовах глобальної фінансової кризи ціна на нафту на світових ринках суттєво знизилася, що посприяло здешевленню дизпалива.
Та, незважаючи на урядовий оптимізм і рішучість, брак коштів у селян стане головною хворобою агросезону. Мало сподівань і на Держбюджет, бо нинішнього року підтримка агросектору у ньому суттєво скоротилася. Тож зробити ниви такими ж щедрими цьогоріч буде важко. У владних кабінетах це, схоже, розуміють. І пояснення, чому врожай’2009 виявиться меншим, ніж торік, уже готове: невдачі на ланах теж можна списати на світову фінансову кризу.
Перспектива: мінятимемо сало на курку, а яйця — на молоко
 “Якщо негайно не профінансувати АПК, рівно за півроку ми зіткнемося з проблемою продовольчої безпеки”, — наголосив екс-голова Верховної Ради Арсеній Яценюк під час зустрічі з журналістами в Житомирі. Він вважає: “У часи економічної кризи пріоритет номер один — дешеве харчування в повному обсязі”. На його думку, намагання влади змусити сільгоспвиробників платити ПДВ призведе лише до одного: “Народ піде “в тінь” — і в заготівлі, і в реалізації. Таке ми вже проходили в 90-ті роки”. “Якщо корова коштує чотири-п’ять тисяч гривень, тисячу як мінімум доведеться віддати державі. Думаю, за таких умов станеться те саме, що і з транспортним збором, лише масштабніше. Люди з коровами і свинями вийдуть під стіни Кабінету Міністрів”, — запевнив Арсеній Яценюк. Він зазначив, що агропромисловий комплекс, навпаки, потребує допомоги. Особливо — так звані депресивні області країни: Житомирщина, Чернігівщина, Миколаївщина, Кіровоградщина, трохи менше Сумщина. “Ці області у своїй основі — сільськогосподарські. Якщо ми їх не підтримаємо, то невдовзі перейдемо на натуральне господарство: мінятимемо сало на курку, а яйця — на молоко”.

Урядові кроки назустріч людям на селі
Юлія Тимошенко зініціювала розробку Плану заходів з підтримки малих сільгосппідприємств. За її словами, документ передбачатиме, зокрема, сприяння роботі сільських особистих господарств з вирощування продукції, забезпечення її доставки на аграрні ринки без посередників і перекупників. Прем’єр звернула увагу на те, що сьогодні на ринках країни працюють лише спекулянти, які завищують ціни вдвічі-втричі. “2009 рік має бути роком створення всіх умов для роботи сільських господарств і збуту продукції за найкоротшою моделлю, щоб вона потрапляла до споживачів”, — наголосила вона. Щодо малих аграрних особистих господарств, то Ю. Тимошенко переконана, що вони відіграють велику роль у забезпеченні країни сільгосппродукцією, адже 36% селян мають господарства, що розміщені на ділянках від 10 до 50 соток, а 29% — від 50 соток до 2 гектарів. За словами прем’єр-міністра, ці малі господарства забезпечують ринок зерновими культурами на 21%, цукровими буряками — на 14,2, соняшником — на 19, картоплею — майже стовідсотково, овочами — на 86, плодами та ягодами — на 84,5, м’ясом — на 51, молоком — на 82,2, яйцями — на 43,4%, а також великою рогатою худобою — на 64 відсотки.
Саме підтримка сільськогосподарської кооперації, на думку Юлії Тимошенко, допоможе запобігти інфляційним процесам. Уряд протидіятиме інфляції завдяки забезпеченню виходу малих сільськогосподарських підприємств на прямі ринки збуту продукції, заявила прем’єр. Юлія Тимошенко зауважила, що, внаслідок свідомого обвалу гривні та завищення валютного курсу, відбулося значне зростання цін на імпортовану продукцію, зокрема й продукти харчування, що, своєю чергою, може стати передумовою зростання інфляції.
“Щоб запобігти інфляції, яку, на жаль, створено безглуздою політикою обмінного курсу гривня–долар, нам потрібно невідкладно забезпечити доставку сільгосппродукції від особистих господарств на нормальні колгоспні ринки”, — наголосила Юлія Володимирівна.
За словами прем’єра, реалізація цих намірів дасть можливість паралельно підтримувати й інші галузі економіки в умовах кризи. Прем’єр-міністр зазначила, що, наприклад, за рахунок розвитку системи доставки сільськогосподарської продукції на оптові й роздрібні ринки підтримуватиметься транспортна галузь, а будівництво торговельних приміщень легкої конструкції посприяє збуту вітчизняної металопродукції.
Аграрний фонд — друг, товариш і інвестор
“Постановами уряду розроблено низку механізмів, які забезпечать фінансування сільськогосподарських виробників, аграріїв через Аграрний фонд”, — зауважила Юлія Тимошенко. За словами глави уряду, вже до кінця березня Аграрний фонд надасть 2 млрд 300 млн гривень. Юлія Тимошенко підкреслила, що прийнято рішення про закупівлю врожаю минулого періоду в селян, а також здійснення форвардних закупівель.

Готуйте тару — дадуть дармову соляру!
Юлія Тимошенко підкреслила, що уряд забезпечить селян та фермерські господарства дизельним паливом за доступними цінами: 4200 грн за тонну. Відповідні домовленості вже є з Кременчуцьким нафтопереробним заводом. Прем’єр-міністр наголосила, що підтримку одержать і малі фермерські господарства. Юлія Тимошенко повідомила про своє звернення до бюджетного комітету Верховної Ради щодо спрямування частини коштів, а саме: 200 млн грн Стабілізаційного фонду на підтримку фермерських господарств. “Це значить, що ми матимемо змогу підтримати фермерські господарства”, — зауважила глава уряду.

Кому що, а міністру — локомотив
Міністр аграрної політики Юрій Мельник прогнозує: цьогоріч планується зібрати 45 мільйонів тонн зерна,  приріст обсягу виробництва сільгосппродукції може становити 1,4% порівняно з 2008 роком. За його словами, за спільної злагодженої роботи уряду, сільгоспвиробників, депутатів “аграрний комплекс може стати в цьому році локомотивом для всієї економіки”. “І уряд, і міністерство роблять усе можливе для того, щоб створити сприятливе підгрунтя, яке в умовах світової фінансової кризи дасть можливість виконати заплановані показники в 2009 році”, — зазначив Ю. Мельник.

Галина Квітка