Після цього сезону кожен п’ятий фермер в Україні може припинити діяльність — Асоціація фермерів

На Полтавщині закупівельна ціна пшениці 4-го класу знизилася до 4400 грн за тонну проти 9–10 тис. грн торік, а соняшник подешевшав із 33–35 тис. грн за тонну навесні до 15–16 тис. грн. Через падіння цін, подорожчання виробництва та обмеження експорту фермери опинилися у складному фінансовому становищі. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на голову Асоціації фермерів Полтавського району Олега Слизька.

В ефірі Українського радіо «Полтава» він назвав поточний сезон найскладнішим для агровиробників за час повномасштабного вторгнення. За його словами, одночасно зі зниженням закупівельних цін зросла вартість дизельного пального та мінеральних добрив.

Пшениця та соняшник різко втратили в ціні

За наведеними Олегом Слизьком даними, пшениця 4-го класу коштує 4400 грн за тонну. Порівняно з торішнім рівнем 9–10 тис. грн це означає зниження ціни приблизно на 51–56%.

Ще навесні фермери продавали соняшник по 33–35 тис. грн за тонну, тоді як нині закупівельні ціни, за його словами, становлять 15–16 тис. грн.

Голова асоціації пов'язує падіння цін не лише з ускладненням експорту та витратами на зберігання, а й із ціновою політикою великих трейдерів. Він вважає, що закупівельні ціни штучно занижують.

«Вартість зросла дизпалива і мінеральних добрив, то можна сказати, що цей рік найважчий з усіх років повномасштабного вторгнення», — зазначив Олег Слизько.

Обмеження експорту зерна посилюють фінансовий тиск

Окремою проблемою для фермерських господарств залишається обмежена можливість вивезення вирощеної продукції.

Олег Слизько висловив занепокоєння тим, що значні обсяги експорту соняшникового шроту можуть обмежувати логістичні можливості для постачання пшениці та кукурудзи.

За його словами, експорт шроту може займати близько 40% доступної експортної спроможності. Він припускає, що за таких умов значна частина фермерів матиме труднощі з реалізацією зернових культур, що створюватиме додатковий тиск на закупівельні ціни.

Водночас аграрії змушені враховувати не лише поточну рентабельність культур, а й необхідність дотримання сівозміни.

Зокрема, соняшник залишається однією з найприбутковіших культур, однак його не можна безперервно вирощувати на одному полі. Олег Слизько наголосив на необхідності чергування культур, щоб зберігати продуктивність господарств у наступні роки.

Фермери пропонують посилити державну участь в експорті

На думку голови Асоціації фермерів Полтавського району, державна підтримка має передбачати не лише пільгове кредитування, а й створення умов для стабільного експорту зерна.

Він запропонував розглянути можливість активнішої участі державних компаній у закупівлі та експорті сільськогосподарської продукції.

«Позиція Асоціації в тому, що експорт потрібно взяти під контроль держави. У нас є державні компанії, які б могли по нормальній ціні викуповувати у фермера без спекуляцій і надприбутків, вивозити від імені держави і держава б теж заробляла», — заявив Олег Слизько.

Це пропозиція представника фермерської асоціації, а не ухвалене рішення щодо зміни механізму експорту аграрної продукції.

Переповнені елеватори змушують продавати врожай дешевше

Ще одним чинником, який обмежує можливості аграріїв, є нестача вільних потужностей для зберігання зерна.

За словами Олега Слизька, державні та приватні елеватори заповнені продукцією. Водночас більшість фермерів не можуть довго утримувати врожай в очікуванні вигідніших цін через поточні фінансові зобов'язання.

Господарствам необхідно своєчасно сплачувати орендну плату за землю, податки та повертати борги. Через вимоги кредиторів виробники змушені продавати продукцію навіть за невигідними цінами.

«У фермера є зобов'язання: треба заплатити орендну плату, податки, те, що брали в борг», — пояснив Олег Слизько.

На його думку, без поліпшення експортної логістики та умов реалізації врожаю фінансові труднощі фермерських господарств можуть поглиблюватися, а виробникам доведеться переглядати структуру посівів і витрати на наступний сезон.