Новий закон про регулювання та контроль за ГМО: що зміниться для аграріїв

16 вересня набув чинності Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», ухвалений наприкінці серпня 2023 року. Завершення трирічного перехідного періоду означає перехід від декларативних норм до суворого механізму контролю. Хоча офіційно в Україні немає жодного зареєстрованого ГМ-сорту, за оцінками трейдерів, частка ГМ-сої на ринку сягає 40–60%, ГМ-ріпаку — 10–20%, а ГМ-кукурудзи — 5–7%.

Нове законодавство встановлює жорсткі обмеження для конкретних культур: для ГМ-кукурудзи запроваджено повну заборону на дослідження, випробування, реєстрацію та імпорт (крім наукових цілей у замкненій системі), а для ГМ-цукрових буряків та ГМ-ріпаку діє п'ятирічна заборона на вирощування до вересня 2031 року. Щодо ГМ-сої та інших культур, їхнє вирощування можливе виключно за умови державної реєстрації, відсутність якої переводить такий бізнес у правове поле кримінальної та адміністративної відповідальності.

«Закон не легалізує ГМО для сої та інших культур, а просто робить незареєстроване вирощування карним за відсутності будь-якої легальної альтернативи – це і є найпряміший шлях до витіснення «сірого» сегмента. Для аграрія це означає зміну співвідношення потенційних вигод і ризиків», — наголошує завідувач відділу «Інституту аграрної економіки» Олександр Захарчук.

Нова модель передбачає повну простежуваність обігу ГМО: аграрії зобов’язані завчасно повідомляти про намір вирощувати ГМ-культури із зазначенням кадастрових номерів ділянок, а також дотримуватися правил просторової ізоляції та очищення техніки. Для інгредієнтів із вмістом ГМО понад 0,9% обов'язковим є відповідне маркування. За порушення вимог запроваджено санкції: штрафи для юридичних осіб сягатимуть від 20 мінімальних зарплат до 100% вартості партії (не менше 100 000 грн), а також передбачено вилучення, анулювання дозволів та знищення незареєстрованої продукції.