У Верховній Раді зареєстрували проєкт нового Трудового кодексу України, який має замінити чинний закон 1971 року. Нові правила почнуть діяти не одразу, а лише через шість місяців після завершення або скасування воєнного стану. Цей перехідний період потрібен, щоб аграрії та інші підприємці встигли підготуватися до змін.
Гнучкість для сезонного бізнесу
Для сільського господарства, де робота залежить від сезону, кодекс пропонує більше свободи у виборі формату співпраці. Замість застарілих норм вводять так званий конструктор договорів. Це дозволяє укладати одну угоду, яка поєднує умови різних типів зайнятості. Наприклад, договір може враховувати потреби роботодавця, якщо «його діяльність зумовлена сезонністю роботи», та водночас давати гнучкий графік працівнику.
Законопроєкт офіційно закріплює такі види договорів:
- сезонний та строковий;
- з нефіксованим робочим часом;
- про дистанційну або надомну роботу.
Будь-яка зміна формату роботи можлива лише за взаємною згодою обох сторін.
Виведення ринку з тіні та цифровізація
Уряд планує, що легалізація праці принесе бюджету до 43 мільярдів гривень. До 2030 року на ринок праці хочуть залучити щонайменше 2 мільйони людей, які зараз не мають офіційної роботи. Одним із головних кроків стане повна відмова від паперової бюрократії. Всі трудові відносини та документи планують перевести в цифру, що значно прискорить взаємодію між власником господарства та найманим персоналом.
Оплата праці, відпустки та графік
Основні зміни в умовах роботи будуть такими:
- Робочий тиждень залишається 40-годинним. Скорочувати його поки не планують через низьку продуктивність праці, яка в Україні на 79% нижча, ніж у Польщі.
- За будь-яку понаднормову роботу тепер зобов’язані платити у подвійному розмірі.
- Мінімальна щорічна відпустка збільшиться з 24 до 28 днів. Якщо у працівника вже є довша відпустка за спеціальним законом, вона збережеться.
- Мінімальну зарплату почнуть розраховувати як відсоток від середньої зарплати по країні, як це прийнято в ЄС.
Нові правила перевірок
Державна служба праці перейде на ризик-орієнтований підхід. Це означає, що інспектори не повинні ходити з перевірками до малих підприємств без вагомих причин. Основна увага буде прикута до великих системних ризиків у сфері безпеки праці та офіційного оформлення.
Як пояснила заступниця міністра економіки Дарія Марчак, «філософія нового документа це адаптація трудового законодавства до сучасних умов та ефективний баланс інтересів працівника й роботодавця». Ухвалення кодексу дозволить Україні повністю інтегруватися у європейський ринок праці.