На Херсонщині очікують недоналив зерна. Недобір врожаю складе 20%

Нинішній рік хлібним навряд чи видасться. Якщо торік, за даними Мінагропроду житниця Європи зібрала рекордний у своїй історії урожай зернових - 66 млн т, то нині хоч би 60 т намолотити.

Ситуація із ранніми зерновими неоднозначна, як і неоднозначний цей рік: поля вкривала льодова кірка, посіви подекуди у воді стояли, рано відновилася вегетація. Про наслідки погодніх "примх" на Херсонщині розповів заввідділом агротехнологій Інституту зрошуваного землеробства Сергій Заєць, пише propozitsiya.com з посиланням на silskivisti.kiev.ua.

"Температурний режим у березні був таким, яким мав бути у травні: плюсові температури перевалювали за 20 градусів. У квітні - навпаки: холод, сніги, морози… У травні - приморозки. Це, звичайно, позначилося на стані озимих культур. В області, починаючи із середини травня, - ґрунтова посуха, до якої додалася ще й повітряна. На зрошуваних полях на Херсонщині продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту 65 мм, то на богарі лише 23. На богарних землях з’явилися глибокі тріщини", - розповідає фахівець.

Він повідомив, що в області є масиви, де продуктивної вологи залишилося тільки 10 мм.

"А що це значить? Якщо за добу на посівах витрачається 5 мм, то можете уявити, що може статися з нинішнім урожаєм. У більшості районів Херсонщини продуктивна волога у метровому шарі ґрунту взагалі відсутня. Тобто відбувається не дозрівання зернових культур, а всихання. І всихання не лише листя і стебел, а й зерна. Інтенсивна викачка вологи з ґрунту спостерігається навіть на парових площах. Висновок тут один: відбудеться недоналив зерна. За нашими розрахунками, недобір врожаю буде у межах 20%. Якщо ми бачили поля, на яких урожай потенційно становить 50 ц, то втрати сягнуть 10% на кожному гектарі", - прогнозує науковець.

Як зазначила директор Асканійської дослідної станції НААНУ Наталя Гальченко, зона опустелювання просувається далі - на північ України. Якщо у 2008 році погодно-кліматичні умови на Вінниччині, наприклад, відрізнялися від Херсонських, то нині вони наближаються до них, зокрема значно зменшилася кількість опадів, такий же температурний режим влітку. Тому не зважати на цю обставину вже не можна.

Чи є вихід? Є, і не один, вважають фахівці. Для одержання гарантованих врожаїв (для України це багаторічна вода в ступі) необхідно розширювати вирощування хлібів на зрошенні, а також - створювати сорти, пристосовані до умов глобального потепління.

Так, у дослідному господарстві "Асканійське" (Херсонська область) нині вирощуються і проходять випробування більше ста сортів пшениці і ячменю. Усім бажаючим тут можуть запропонувати насіння озимих пшениць Асканійська, Жайвір, Гурт, Зорепад, Ліра, Вихованка одеська, Журавка одеська, Хист, Небокрай, Епоха одеська, два сорти озимих ячменів - Академічний і Достойний, яру пшеницю Спадщина.

В Україні, за оцінкою Укргідрометеоцентру, станом на 10 червня посуха охопила близько 40% полів озимини. Найбільші постраждалі через бездощів’я площі зафіксовані в Херсонській, Запорізькій, Черкаській, Полтавській, Миколаївській областях.