Мито на експорт сої та ріпаку: чому побились Гончаренко та Гетманцев

Верховна Рада 16 липня ухвалила рішення про запровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку. Після емоційних виступів і навіть штовханини між депутатами, правки все ж були проголосовані — 245 голосів "за". Найбільше запам’яталася сутичка між депутатом Олексієм Гончаренком і головою фінансового комітету Данилом Гетманцевим.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Укрінформ.

Проти нововведення активно виступали аграрні асоціації, фермери та профільний аграрний комітет Верховної Ради. У Всеукраїнській аграрній раді попереджають: це рішення вдарить по малих виробниках, зменшить доходи аграріїв та знизить конкурентоздатність продукції на світовому ринку.

«Такі ініціативи можуть суттєво підірвати експортний потенціал аграрного сектору», – заявили у ВАР.

Противники мит також наголошують: такі обмеження можуть суперечити Угоді про асоціацію з ЄС. Європейська бізнес асоціація зауважує, що подібні кроки мають проходити додаткову експертизу, якої не було.

Проте автори правки вважають інакше. Вони переконані: мито — це крок до розвитку внутрішньої переробки. За словами заступника голови економічного комітету Дмитра Кисилевського, переробні заводи в Україні завантажені лише на 65%. Якщо переробку активізувати, це принесе додаткові доходи до бюджету і нові робочі місця.

«Ми ввели мита на ріпак і сою, щоб ці культури переробляли тут, в Україні», – написав Гетманцев у своєму Telegram.

Він вважає, що Україна може повторити успіх із соняшником, коли переробка дала можливість стати світовим лідером із виробництва олії.

Що передбачає закон:

• 10% мита з митної вартості експорту сплачують великі експортери;
• фермери та кооперативи, які самі експортують свою продукцію, звільняються від мита;
• кошти планують спрямовувати до майбутнього Фонду підтримки аграріїв.

Аграрії побоюються, що це рішення знову змусить дрібних виробників здавати врожай посередникам за заниженими цінами. Схожі спроби були вже у 2017 році, але через скорочення посівних площ від них відмовились у 2020-му.

Цього разу ідея повернулася з новою аргументацією: замість сировини експортувати продукцію переробки. Але чи виграє від цього агросектор — покаже час.