Коштовна дешевизна

Про те, що скупий платить неодноразово, знають усі. Однак на практиці, коли є можливість зекономити, хто з нас не спокуситься на дешевий товар, адже він немовби такий чудовий.

Засоби захисту рослин із яскравою етикеткою за більш ніж прийнятну ціну пропонують приємні у спілкуванні ввічливі продавці - як не придбати? Втім, розплата прийде неминуче. Чи то буде шкідливий вплив на здоров'я людей, які працюють безпосередньо з цим препаратом, чи абсолютна нешкідливість для бур'янів на вашому полі, чи приголомшлива післядія наступного року - проблема застукає зненацька і відчутно додасть головного болю аграрію.
   Світові виробники засобів захисту рослин нагромадили чималий досвід у науковій роботі. Щороку компанії-лідери вкладають у розробку і вдосконалення препаратів, здатних забезпечити максимальний урожай, значні кошти. Ця робота дає ефект: створюється продукт виняткової якості, що виходить переможцем у двобоях із шкідниками, хворобами та бур'янами, а також, що вкрай важливо, екологічно безпечний. Для компаній, що входять до Агрохімічного комітету Європейської бізнес-асоціації, захист довкілля - справа честі. Такого, на жаль, не можна сказати про спритних ділків, що, користуючись недалекоглядністю деяких вітчизняних аграріїв, з успіхом продають їм дешеві нібито засоби захисту рослин. Опісля шахраї підраховують немаленькі фінансові бариші, а сільгоспвиробники скаржаться на силу-силенну проблем і рано чи пізно все одно приходять до офіційного дистрибутора провідних світових компаній із благанням про допомогу. Допомогу, звісно, буде надано оперативну і кваліфіковану, тільки ось коштів, витрачених недбайливим господарем на пестицидний непотріб, ніхто не поверне.
Прикладів гонитви за агрохімічною дешевизною можна навести безліч. Розквіт нелегального підприємництва припав на 90-ті роки, коли довірливого й малодосвідченого аграрія ошукували чи не на кожному кроці. Проте й нині, на жаль, такий «бізнес» знаходить «вдячних» клієнтів. Щоправда, стикнувшись із післядією підроблених препаратів, слова вдячності аграрій забуває, натомість згадує зовсім іншу лексику.
Керівник одного із сільськогосподарських підприємств у Черкаській області Михайло свого часу чимало постраждав від шахраїв. Наразі в його господарстві 3 тис. га землі. Вирощують пшеницю, ячмінь, ріпак, цукрові буряки, кукурудзу. Займаються і тваринництвом. З другої половини 90-х років плідно співпрацюють із компанією «АгроРось», де й купляють оригінальні засоби захисту рослин.
«Але на зорі нашої діяльності довелося нам набити гулі, - підкреслює Михайло. - Чого гріха таїти, тоді хотілося здешевити технологію - і ми постраждали й від неякісного насіння, і від неякісних засобів захисту рослин. Як відбувається цей процес? Приїжджає "бізнесмен" і пропонує засоби захисту рослин удвічі, а то й утричі дешевші, ніж оригінальні продукти. Ми спробували купляти підроблені Раундап, Реглон, Гранстар. Самі по собі каністри милують око, красиві, з усіма логотипами, але, коли ти береш і використовуєш препарат у рекомендованій нормі, то бачиш, що цього недостатньо. На практиці слід або вдвічі, або інколи й ушестеро давати більше за норму, щоб одержати якийсь ефект. Відтак виходить, що, придбавши неякісний дешевий продукт, ти не захищаєш рослини, а навпаки, - набираєшся проблем, розв'язання яких потребує і нервів, і додаткових витрат. Зрештою все одно доводиться купляти якісний продукт, а гроші, витрачені на дешевий препарат, виявляються викинутими на вітер. Підроблений Гранстар не лише погано "брав" бур'яни, а й убивав схожість насіннєвого матеріалу. У нас був такий досвід: вирощували насіннєві посіви та внесли дешевий препарат, на упаковці якого було зазначено: "Гранстар". Помилки нам обійшлися дорого, і відтоді ми припинили експериментувати з дешевими неякісними продуктами, а купляємо лише оригінальні препарати. Співпраця з офіційними дистрибуторами - це якісні продукти, консультації, технологічна підтримка. Закликаю читачів "Пропозиції" ні в якому разі не вестися на дешевизну неоригінальних препаратів і не наступати на ті граблі, на які свого часу наступили ми».
   Зазнало збитків через бажання зекономити й ТОВ «Новий Світ Агро», що в Уманському районі Черкаської області. Це - молоде підприємство, працює сьомий рік. Обробляють тут 2 тис. га землі. Основна культура - пшениця, яка займає близько 30%. Вирощують також ячмінь, кукурудзу, соняшник, цукрові буряки, горох, сою. Є тут понад 200 голів ВРХ, 700 голів свиней. В агрофірмі працюють 76 осіб. Площі планують збільшувати, одне слово, все спрямоване на розвиток.
Директор підприємства Віктор Шилюк пригадує: «Була в мене ситуація, коли на одну із своїх площ я закупив дешевий препарат (нібито Гранстар). Препарат спалив бур'яни, спрацював, на перший погляд, ідеально. Втім, пшениця не дала жаданого врожаю, були питання до якості зерна. А наступного року на цьому полі спостерігали післядію, внаслідок якої пропала кукурудза на площі 60 га. Звідтоді я працюю лише з офіційними дистрибуторами та з представниками компаній-виробників. Хай препарат краще буде дорожчий, але він забезпечить максимальний результат, і я не матиму негативних наслідків. Наголошу, що післядія підробленого Гранстару спостерігалася навіть через два роки після його застосування. Тому я нікому з колег не раджу повторювати мою помилку».
Регіональний менеджер компанії BASF по Черкаській області Сергій Коваленко підкреслює: «За ті роки, що я працюю на посаді, зустрічав напрочуд багато випадків використання підроблених препаратів. Ми намагаємося з цим боротися, але, на жаль, ця боротьба не набула систематичного характеру. Складно окремим структурам чи особам протидіяти цьому явищу. Насамперед, спонукає наші господарства брати таку підроблену продукцію прийнятна ціна. Але всі ті, хто начебто ситуативно економив кошти, в підсумку програвали. Адже такі аграрії стикалися з проблемами післядії препаратів. В одному з господарств Чигиринського району повністю були знищені посіви кукурудзи на 2,5 тис. га! Найважливіше - це те, що підроблені препарати мають негативний вплив на здоров'я людей, які з ними працюють, і тих, хто споживає харчову продукцію. У нашій країні, на жаль, допускаються такі експерименти й над землею, й над людьми. Відтак ми бачимо негативні наслідки.
Підроблений препарат подеколи не можна вимити доступними нам засобами з обприскувача. Навіть кілька разів промивши обприскувач, ми все одно стикаємося з негативними наслідками впливу на культури, які обприскуватимемо надалі з нього. Такі препарати беруть лише бідні господарства (як свідчить практика, - для того, щоб у кінцевому результаті стати ще біднішими). Але я бачу, що останнім часом усе ж таки є певні зміни на краще в ментальності вітчизняного сільгоспвиробника. Відбувається загальне підвищення культури землеробства, а відтак - і підвищення врожайності, хоча й не так швидко, як нам би того хотілося: і нині ще є окремі керівники господарств, які надають перевагу дешевим продуктам. Наш обов'язок - спільними діями подолати цю проблему».
   Що ж може зупинити ділків? Закони, звісно, мають працювати, а правоохоронні органи - виконувати свої обов'язки. Але, найголовніше, що має стати на заваді прихильникам «брудних» коштів, - це зміна ментальності користувача ЗЗР. Високі аграрні технології, про які так багато йдеться останнім часом із високих трибун, дедалі впевненіше крокують українським ринком. Не заважайте їхньому поступу! Використовуйте лише якісні засоби захисту рослин, купляйте їх в офіційних дистрибуторів компаній-виробників!