Ко­му по­слу­га, а ко­му — обу­за… Чи потрібні аг­робізне­су еле­к­тронні пе­ревірки?

Підприємці, які за­сто­со­ву­ють спро­ще­ну си­с­те­му опо­дат­ку­ван­ня, мо­жуть уточ­ни­ти свої по­дат­кові зо­бов’язан­ня із мінімаль­ни­ми за­гро­за­ми за­сто­су­ван­ня штрафів. Для цьо­го потрібно звер­ну­ти­ся до ми­тарів і на­да­ти зго­ду на еле­к­трон­ну пе­ревірку, пе­ред­ба­че­ну нор­ма­ми По­дат­ко­во­го ко­дек­су. На­ступ­но­го ро­ку такі по­­слу­ги бу­дуть до­ступні для пред­став­ників ма­ло­го та се­ред­нь­о­го бізне­су, а із 2016-го — для всіх ка­те­горій плат­ників по­датків.

В. Ко­вальсь­кий,
пар­ла­ментсь­кий ог­ля­дач
Cпеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

Оце та­кий «По­ря­док»
Но­ва по­слу­га по­дат­ко­вих ор­ганів з’яви­ла­ся за­вдя­ки ух­ва­лен­ню За­ко­ну Ук­раїни «Про вне­сен­ня змін до По­­дат­ко­во­го ко­дек­су (ПК) що­до пе­ре­гля­ду ста­вок де­я­ких по­датків і зборів» (від 20.11.2012 № 5503-VI.) Та­ким чи­ном, нор­ми ПК до­пов­ни­ли по­ло­жен­ням про еле­к­тронні пе­­ре­вірки, які вве­дені для «спро­щенців» із по­чат­ку 2014 р.
На­сам­пе­ред, за­зна­чи­мо: такі пе­ре­вір­ки є пра­вом, а не обов’яз­ком плат­ни­ка по­дат­ку. Для їхньо­го про­ве­ден­ня по­трібно по­да­ти за­яву (за де­сять днів до по­чат­ку пе­ревірки). За ре­зуль­та­та­ми елек­­трон­ної пе­ревірки скла­да­ють довід­ку (у двох примірни­ках) та реєстру­ють у Дер­жавній по­дат­ковій службі (ДПС) про­тя­гом трьох ро­бо­чих днів із мо­мен­ту закінчен­ня стро­ку (для плат­ників по­дат­ків, які ма­ють філії та/або пе­ре­бу­ва­ють на умо­вах кон­солідо­ва­ної спла­ти, — про­тя­гом п’яти ро­бо­чих днів). Довідку еле­к­трон­ної пе­ревірки (після її реєстрації) вру­ча­ють осо­би­с­то плат­ни­кові по­датків або йо­го за­кон­ним пред­став­ни­кам для оз­най­ом­лен­ня та підпи­сан­ня про­тя­гом п’яти ро­бо­чих днів.
Вод­но­час потрібно вра­ху­ва­ти ви­мо­ги на­ка­зу Міндо­ходів (від 03.06.2013 № 143), яким за­твер­д­же­но «По­ря­док по­дан­ня плат­ни­ком по­датків за­яви про про­ве­ден­ня до­ку­мен­таль­ної не­виїзної по­за­пла­но­вої еле­к­трон­ної пе­ревірки та прий­нят­тя рішен­ня те­ри­торіаль­ним ор­га­ном Міністер­ст­ва до­ходів і зборів Ук­раїни про про­ве­ден­ня та­кої пе­ревірки».
У своїй за­яві, крім за­галь­них обліко­вих да­них, «спро­щенці» в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку за­зна­ча­ють дев’ять пунктів-по­каз­ників:
Œ   по­дат­кові періоди гос­по­дарсь­кої діяль­ності, що підля­га­ють еле­к­тронній пе­ревірці;
   си­с­те­му опо­дат­ку­ван­ня, яку за­сто­со­вує плат­ник по­датків;
Ž   пе­релік по­датків, які підля­га­ють пе­ревірці: єди­ний по­да­ток, по­да­ток на при­бу­ток підприємств, ПДВ, по­да­ток на до­хо­ди фізосіб, інші по­дат­ки за на­яв­ності технічної мож­ли­вості їхньої пе­ре­вірки ор­га­ном ДПС;
   ве­ден­ня в еле­к­трон­но­му ви­гляді бу­хобліку відповідно до Інструкції про за­сто­су­ван­ня Пла­ну ра­хунків (далі — Інструкція);
   ве­ден­ня в еле­к­трон­но­му ви­гляді пер­вин­них до­ку­ментів, які підтвер­д­жу­ють пра­вомірність ве­ден­ня бу­хобліку;
   на­дан­ня еле­к­трон­но­го підпи­су підзвітних осіб до­ку­ментів, які пов’язані з об­чис­лен­ням та спла­тою по­датків і зборів;
   спосіб на­дан­ня до­ку­ментів для еле­к­трон­ної пе­ревірки (за до­по­мо­гою ка­на­лу, яким пе­ре­дається еле­к­трон­на звіт­ність, або еле­к­трон­но­го носія інфор­мації);
   чи не підпа­дає фак­тич­на діяль­ність плат­ни­ка-єди­но­по­дат­ни­ка під діяльність, пе­ред­ба­че­ну пп. 291.5.1 ПК. (На­га­даємо, цим підпунк­том виз­на­че­но за­бо­ро­нені ви­ди діяль­ності для єди­но-по­дат­ників.);
   для плат­ників єди­но­го по­дат­ку: гру­пу плат­ни­ка єди­но­го по­дат­ку, се­ред­нь­о­обліко­ву кількість працівників та об­сяг до­хо­ду, от­ри­ма­но­го плат­ни­ком по­датків у розрізі по­дат­ко­вих періодів, що підля­га­ють еле­к­тронній пе­ревірці.
Обіцян­ки ми­тарів
У разі не­зго­ди плат­ни­ка по­датків або йо­го за­кон­них пред­став­ників із вис­нов­ка­ми пе­ревірки мож­на по­да­ти свої за­пе­ре­чен­ня (з підпи­са­ним примірни­ком довідки), на які про­тя­гом п’яти ро­бо­чих днів ор­ган ДПС на­дає відповідь.
Еле­к­трон­на пе­ревірка мо­же бу­ти про­ве­де­на за виз­на­чені плат­ни­ком по­датків по­дат­кові періоди, за які не бу­ло про­ве­де­но до­ку­мен­таль­них пла­но­вих або по­за­пла­но­вих пе­ревірок, та у разі на­дан­ня відповідних дек­ла­рацій. Та­кий по­дат­ко­вий період не мо­же ста­но­ви­ти мен­ше од­но­го ба­зо­во­го по­дат­ко­во­го (звітно­го) періоду із відповідно­го по­дат­ку (збо­ру).
По­дат­кові ор­га­ни мо­жуть не по­го­ди­тись на про­ве­ден­ня еле­к­трон­ної пе­ре­вірки у разі, як­що: за­яву по­да­но із по­ру­шен­ням ус­та­нов­ле­ної фор­ми; плат­ник на­ле­жить до се­ред­нь­о­го або ви­со­ко­го сту­пе­ня ри­зи­ку; по­дані облікові дані не відповіда­ють да­ним, от­ри­ма­ни­м ор­га­на­­ми ДПС; період, який підля­гає пе­ре­вірці, не відповідає зві­т­но­му періоду що­до спла­ти від­повідно­го по­дат­ку або вже охоп­ле­ний пла­но­вою/по­за­пла­но­вою пе­­ревіркою; бу­х­облік ве­деть­ся із по­ру­шен­ням Ін­­струкції; не на­да­но еле­к­трон­но­го підпи­су підзвітних осіб до­ку­ментів, які пов’язані з об­чис­лен­ням та спла­тою по­датків і зборів; інші підста­ви, які тех­ніч­но не да­ють змо­ги про­ве­с­ти до­ку­мен­таль­ну пе­ревірку еле­к­трон­ним спо­со­бом.
Та­ким чи­ном пе­ред­ба­чається ви­ко­нан­ня цілої низ­ки за­вдань: вирішен­ня про­бле­ми дис­танційно­го об­слу­го­ву­ван­ня плат­ників по­датків та вивільнен­ня їх від по­тре­би осо­би­с­то відвіду­ва­ти по­дат­кові інспекції; спри­ян­ня еко­номії ча­су та на­дан­ня впев­не­ності у пра­виль­ності та по­вноті опо­дат­ку­ван­ня здійсне­них фі­нан­со­во-гос­по­дарсь­ких опе­рацій; міні­мі­зація впли­ву людсь­ко­го (ко­рупційно­го) фак­то­ра.
Як ствер­д­жу­ють ми­тарі, йдеть­ся про вдо­с­ко­на­лен­ня си­с­те­ми адміністру­ван­ня по­датків і зборів та за­про­ва­­джен­ня еле­к­трон­них сервісів об­слу­го­ву­ван­ня плат­ників по­датків. У зв’яз­ку з цим і за­про­ва­д­жу­ють но­вий сервіс «Еле­к­трон­на пе­ревірка», який по­кли­ка­ний про­ве­с­ти пе­ревірку пра­виль­ності на­да­ної звітності з ура­ху­ван­ням інфор­мації, що містить­ся у ба­зах да­них по­датківців.
Кри­терії ри­зиків
Еле­к­трон­ну пе­ревірку про­во­дять на під­ставі за­яви плат­ни­ка по­датків із не­знач­ним сту­пе­нем ри­зи­ку: цей по­каз­ник за­ле­жить від фіскаль­ної важ­ли­вості та ймовірних втрат бю­д­же­ту.
Кри­терії цих ри­зиків виз­на­чені «Ме­то­дич­ни­ми ре­ко­мен­даціями що­до скла­дан­ня пла­ну-графіка про­ве­ден­ня до­ку­мен­таль­них пла­но­вих пе­ревірок суб’єк­тів гос­по­да­рю­ван­ня», за­твер­д­же­ни­ми на­ка­зом ДПА (від 01.01.2011 № 190).
Згідно із п. 4.2.3 Ме­то­д­ре­ко­мен­дацій не­знач­ний ступінь ри­зи­ку ма­ють ли­ше ті плат­ни­ки по­датків, які відповіда­ють ше­с­ти ви­мо­гам:
Œ   су­ма сумнівної (без­надійної) за­бор­го­ва­ності пе­ре­ви­щує 10% су­ми ско­ри­го­ва­них ва­ло­вих (на сьо­годні — по­дат­ко­вих) ви­т­рат;
   не­своєчас­не на­ра­ху­ван­ня та спла­та ПДВ;
Ž   ад­ре­са суб’єкта гос­по­да­рю­ван­ня на­ле­жить до ад­рес, які під час дер­жав­ної реєстрації за­зна­ча­ють як своє місцез­на­хо­д­жен­ня ба­га­то юри­дич­них осіб;
   збільшен­ня су­ми по­дат­ко­во­го кре­ди­ту звітно­го по­дат­ко­во­го періоду по­рів­ня­но із су­мою по­дат­ко­во­го кре­ди­ту по­пе­ред­нь­о­го звітно­го по­дат­ко­во­го пе­ріоду на 10 млн грн або більш ніж удвічі та за­дек­ла­ро­ва­на су­ма всьо­го по­дат­ко­во­го кре­ди­ту ста­но­вить 1 млн грн і біль­ше;
   збільшен­ня су­ми по­дат­ко­во­го кре­ди­ту пер­шо­го звітно­го по­дат­ко­во­го пе­ріоду більше або на рівні 50% су­ми ста­тут­но­го фон­ду для но­во­у­тво­ре­но­го плат­­ни­ка ПДВ;
   по­втор­на реєстрація суб’єкта гос­по­да­рю­ван­ня плат­ни­ком ПДВ у разі ану­лю­ван­ня свідоцтва плат­ни­ка ПДВ (на сьо­годні — у разі ану­лю­ван­ня реєстрації плат­ни­ка ПДВ) за ініціати­вою по­дат­ко­во­го ор­га­ну.
Для суб’єктів гос­по­да­рю­ван­ня, які здійсню­ють роз­ра­хун­ки у сфері готівко­во­го обігу, та­кож пе­ред­ба­че­но кри­терії що­до не­знач­но­го сту­пе­ня ри­зи­ку:
 пе­ре­ви­щен­ня су­ми ви­т­рат за звітний період су­ми про­да­жу на 10%;
 знач­не відхи­лен­ня сум ви­торгів гос­по­дарсь­ко­го об’єкта порівня­но з ана­логічни­ми гос­по­дарсь­ки­ми об’єкта­ми (які ма­ють од­на­кові умо­ви от­ри­ман­ня до­хо­ду);
 не­га­тив­на ди­наміка ви­торгів, тен­ден­­­­­­­­­­­­­­ція до спа­ду про­дажів;
 пе­ре­ви­щен­ня розміру річно­го об­ся­гу (РРО) роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій із про­да­жу то­варів;
 по­дан­ня звітності про ви­ко­ри­с­тан­ня РРО з відсутністю ви­торгів за ни­ми біль­ше ніж за два звітних періоди;
 про­ве­ден­ня про­тя­гом міся­ця більше трьох ре­монтів од­но­го РРО, не пов’яза­них із пла­но­вим технічним об­слу­го­ву­ван­ням.

А те­пер — штра­фи!
Як­що за ре­зуль­та­та­ми еле­к­трон­ної пе­ревірки вста­нов­ле­но по­ру­шен­ня, плат­­ник по­датків по­ви­нен уточ­ни­ти свої по­дат­кові зо­бов’язан­ня. Інак­ше ми­тарі завіта­ють із по­за­пла­но­вою пе­ревіркою та ви­не­суть відповідне повідо­млен­ня-рі­шен­ня.
Щоб ви­пра­ви­ти до­пу­щені по­мил­ки, потрібно надісла­ти уточ­ню­валь­ний роз­ра­ху­нок і спла­ти­ти су­му не­до­пла­ти ра­зом із тривідсот­ко­вим штра­фом від су­ми не­до­пла­ти (або відо­б­ра­зи­ти су­му не­до­пла­ти у дек­ла­рації та спла­ти­ти п’яти­відсо­тко­вий штраф від су­ми не­до­пла­ти із відповідним збільшен­ням гро­шо­во­го зо­бов’язан­ня із цьо­го по­дат­ку). Ба­га­то це чи ма­ло?
Для порівнян­ня: за ре­зуль­та­та­ми зви­чай­ної до­ку­мен­таль­ної пе­ревірки до­на­ра­ху­ван­ня по­дат­ку ка­рається штра­фом, су­ма яко­го, відповідно до ПК, знач­но ви­ща — 25% су­ми не­до­пла­ти або 50% (як­що по­втор­не по­ру­шен­ня зафіксо­ва­но про­тя­гом 1095 днів).
Та­кож еле­к­трон­на пе­ревірка пе­ред­ба­чає відповідальність згідно із Ко­дек­сом Ук­раїни про адміністра­тивні пра­во­по­ру­шен­ня. За не­до­три­ман­ня по­ряд­ку ве­ден­ня по­дат­ко­во­го обліку «світить» штраф від п’яти до де­ся­ти не­о­по­дат­ко­ву­ва­них мінімумів до­ходів гро­ма­дян (85–170 грн), у разі по­вто­рен­ня та­ких діянь про­тя­гом ро­ку — штраф від де­ся­ти до п’ят­над­ця­ти не­о­по­дат­ко­ву­ва­них міні­му­мів до­ходів гро­ма­дян (170–255 грн).
За­зна­чені по­ру­шен­ня мо­жуть зафік­су­­ва­ти у довідці, на­даній за ре­зуль­та­та­ми еле­к­трон­ної пе­ревірки. Єди­не, що ра­дує: за ре­зуль­та­та­ми та­кої пе­ревірки не мо­же бу­ти ви­не­се­не по­дат­ко­ве повідо­млен­ня-рішен­ня (хо­ча от­ри­мані ре­зуль­та­ти мо­жуть спро­во­ку­ва­ти про­ве­ден­ня по­за­пла­но­вої пе­ревірки із відповідни­ми наслідка­ми).
Зва­жа­ю­чи, що са­му ідею про еле­к­трон­ну пе­ревірку ініціюва­ли не плат­ни­ки по­датків, а ми­тарі, на­вряд чи вар­то сподіва­ти­ся, що у ре­зуль­таті її про­ве­ден­ня підприємці от­ри­му­ють ли­ше одні плю­си. Хо­ча… За­ра­ди спра­вед­ли­вості вар­то за­зна­чи­ти, що до та­ких пе­ревірок мож­на підго­ту­ва­ти­ся на­ба­га­то кра­ще, аніж до по­за­пла­но­вих. Крім то­го, у та­ко­му разі плат­ник по­дат­ку уточ­нює по­дат­кові зо­бов’язан­ня, от­ри­мує довідку, на яку змо­же зре­а­гу­ва­ти май­же так са­мо, як на са­мостійно ви­яв­ле­ну по­мил­ку (як­що вста­нов­ле­но за­ни­жен­ня по­дат­ку). Зре­ш­тою, сам штраф ста­но­ви­ти­ме 3–5% су­ми не­до­пла­ти, а не 25–50% (як це пе­ред­ба­че­но за ре­зуль­та­та­ми зви­чай­ної до­ку­мен­таль­ної пе­ревірки).

Кож­но­му пря­ни­ку — по ба­то­гу
Про­те, як відо­мо, у кож­но­го пря­ни­ка є свій батіг. По-пер­ше, ми­тарі змо­жуть про­ве­с­ти еле­к­трон­ну пе­ревірку навіть і то­го плат­ни­ка по­датків, кон­тро­лю­ва­ти яко­го во­ни не завжди вправі. По-дру­ге, у по­дат­ко­вих ор­ганів з’яв­ляється до­дат­ко­ве пра­во на про­ве­ден­ня по­за­пла­но­вої пе­ревірки (як­що не по­да­но уточ­ню­валь­ний роз­ра­ху­нок про­тя­гом 20 днів).
По-третє, це до­на­ра­ху­ван­ня по­датків у спірних си­ту­аціях: підви­ще­на ймовір­ність то­го, що плат­ник по­дат­ку їх за­пла­тить, не ос­кар­жу­ю­чи та­ке до­на­ра­ху­ван­ня. При­наймні, не ко­жен підприємець по­го­дить­ся на та­кий па­ра­докс: спо­чат­ку про­си­ти по­датківців про­ве­с­ти еле­к­трон­ну пе­ревірку, а потім жаліти­ся на них до су­ду.
От­же, щоб ініціюва­ти та­ку про­це­ду­ру, потрібно бу­ти до­стат­ньо впев­не­ним у то­му, що по­дат­ко­вий облік відповідає ви­мо­гам по­дат­ко­во­го за­ко­но­дав­ст­ва, а кон­тро­ле­ри до­три­му­ва­ти­муть­ся конфі­ден­ційності що­до пред­став­ле­ної в еле­к­трон­но­му фор­маті інфор­мації. Та­кож потрібно ма­ти технічні мож­ли­вості для пе­ре­ве­ден­ня своєї пер­вин­ної до­ку­мен­тації в еле­к­трон­ний фор­мат (із до­три­ман­ням умо­ви що­до реєстрації еле­к­трон­но­го підпи­су). І, зре­ш­тою, тре­ба бу­ти го­то­вим до спла­ти до­на­ра­хо­ва­них по­дат­ко­вим ор­га­ном по­датків і зборів шля­хом по­дан­ня уточ­ню­валь­них роз­ра­хунків і дек­ла­рацій.
З ог­ля­ду на це по­стає пи­тан­ня: чи потрібні аг­робізне­су еле­к­тронні пе­ре­вірки? Не­зва­жа­ю­чи на суттєві плю­си, вар­то звер­ну­ти ува­гу на до­волі ве­ли­кий мінус: уся при­ваб­ливість еле­к­трон­ної пе­ревірки (на­дан­ня впев­не­ності що­до пра­виль­ності ве­ден­ня обліку) «гас­не» від дум­ки про те, у які «по­таємні за­кут­ки» аг­ро­підприємства мо­жуть залізти ми­тарі… Де га­рантія, що аг­рарії не підпи­шуть собі ви­рок, по­да­ю­чи за­яву із про­хан­ням про­ве­с­ти та­ку пе­ревірку? Навіть пла­но­вий або при­наймні ініційо­ва­ний не з влас­ної волі ана­логічний захід вик­ли­кає у плат­ників по­датків цілу низ­ку не­га­тив­них емоцій.
Звісно, це сум­но виз­на­ва­ти, про­те факт за­ли­шається незмінним: у ниніш­ніх умо­вах ве­с­ти бізнес до­сить не­про­сто, зва­жа­ю­чи на склад­нощі національ­них норм за­ко­но­дав­ст­ва, по­дат­ко­во­го зо­к­ре­ма. Ви­ко­ри­с­тан­ня досвіду за­рубіжних країн (на який ки­ва­ють по­датківці) — це чу­до­во. Але вар­то пам’ята­ти про суттєві відмінності між іно­зем­ни­ми та ук­раїн­сь­ки­ми «вихідни­ми по­ло­жен­ня­ми» з точ­ки зо­ру трак­ту­ван­ня ми­та­ря­ми. Потріб­но бу­ти го­то­вим (пси­хо­логічно) до мож­ли­вої спла­ти до­на­ра­хо­ва­них ми­та­ря­ми по­датків і зборів у разі уточ­нен­ня роз­ра­хунків і дек­ла­рацій, а го­ло­вне — от­ри­ма­ти га­рантії що­до конфіденційності ін­фор­­мації, пред­став­ле­ної в еле­к­трон­но­му фор­маті…
Та­ким чи­ном, якщо ви, ша­новні під­приємці, зва­жи­лись на та­ку по­слу­гу по­датківців, то робіть усе мож­ли­ве, аби во­на не пе­ре­тво­ри­ла­ся на обу­зу …