Холодовий ланцюг для овочів та фруктів допомагає боротися зі зміною клімату

Використання потужних холодильників та рефрижераторів для перевезення овочів і фруктів часто вважають шкідливим для екології через споживання електрики. Проте насправді відсутність належного охолодження завдає довкіллю значно більшої шкоди. Головним кліматичним ворогом у секторі свіжої продукції є не техніка, а метан, що виділяється під час гниття плодів.

Економіст ФАО Андрій Ярмак пояснює, що без нормального температурного режиму втрати врожаю можуть сягати 20-40%.

«Коли фрукти та овочі гниють, вони не просто пропадають – вони розкладаються, утворюючи метан, парниковий ефект якого набагато вище ніж CO₂. У ланцюжках постачання без нормального холодового ланцюга втрати від псування досягають 20-40% – залежно від ринку. Ми провели детальний аналіз роздрібного товарообігу обсягом 110 000 тонн в одній із країн Центральної Азії та з’ясували: вклавши $12,5 млн у сучасний холодовий ланцюг, реально знизити втрати фруктів та овочів на 2-5 процентних пункти. Для клімату та для економіки ця величезна різниця», – зазначає експерт.

Цифри підтверджують ефективність такого підходу. Робота холодильної інфраструктури додає в атмосферу близько 1,5-1,8 кілотонни CO2-еквівалента на рік. Водночас скорочення втрат продуктів дозволяє уникнути викидів обсягом від 1,1 до 6,6 кілотонни CO2-еквівалента щорічно. Отже, користь від збереженої продукції перекриває шкоду від витрат енергії на її охолодження. Крім того, перехід складів на сонячні панелі та відновлювані джерела енергії у майбутньому зробить цей процес ще чистішим.

Технологія має і пряму економічну вигоду. Тільки економія на продукції, що не зіпсувалася, становить до $6 млн на рік. Оскільки якісний товар приваблює покупців і швидше продається, загальний приріст виторгу магазинів може складати щонайменше $10 млн на рік.

Андрій Ярмак додає, що існують і інші рішення для збереження врожаю:

«Наприклад, обробка препаратами на основі МЦП-1 для продукції тривалого зберігання, перехід на оборотні складані ящики чи створення централізованих розподільчих центрів для роздрібної торгівлі».

Впровадження таких методів дозволяє не лише гарантувати продовольчу безпеку, а й ефективно боротися зі зміною клімату.