Хлібний рік Майже половину зібраного збіжжя збираються продати за кордон

В Україні жнивна кампанія у розпалі. Кукурудза здебільшого ще у полі, а ось ранні зернові — вже у коморі. Врожай видався щедрим. Якщо вірити Мінагропроду, намолочено 32,5 млн т колосових, зокрема 22,9 млн т пшениці та майже 7,7 — ячменю.

Галина Квітка
Спеціально для журналу «Пропозиція»

Комбайни більше їздять, аніж збирають
Особливість нинішніх жнив — рання весна і спекотний початок літа — призвели до швидкого дозрівання ранніх зернових, тож збиральні роботи розпочалися на два тижні раніше, ніж зазвичай. А отже, за логікою, мали б і закінчитися раніше. Та хлібозбирання знову розтягнулося у просторі та часі. Причин, як завжди, багато, та головні — дві біди: погодна і технічна. По-перше, для швидкого проведення жнив, щоб укластися в агротехнічні строки, не вистачало комбайнів. По-друге, на заході країни час від часу дошкуляли дощі, що не пускали хлібозбиральні агрегати у поле. Відтак і втрати були неминучими, адже зерно осипалося, проростало на пні.
Та все ж найбільше дошкуляли саме технічні негаразди. Наші жнива можна вважати чи не найповільнішими у світі. Така ілюстрація до польового пейзажу: тільки 8 серпня офіційний сайт Мінагропроду Криму відзвітував про завершення кампанії зі збирання ранніх зернових. Не акцентуватимемо увагу на «рекордній» урожайності — лише 13 ц/га й на «рекордному» кримському валу в 607,6 тис. т зерна. Більше тривожить те, що збирання, замість оптимальних десяти-п’ятнадцяти днів, розтяглося на два місяці. Ми можемо багато нарікати на погодні катаклізми, але, мабуть, головним чинником втрат залишається брак збиральної техніки. Хоча скільки на державному рівні народжувалося «рятівних» концепцій подолання технічного голоду — не злічити. Так само, напевне, навіть відповідним контролюючим органам уже важко відповісти, скільки і куди поділося бюджетних коштів на цю «святу справу». До речі, на нинішньому етапі новим порятунком від браку зернозбиральної техніки на ланах оголошено проект виготовлення на Херсонському машинобудівному заводі спільного з німецьким «КЛААСом» зернозбирального комбайна. Ще на початку місяця було заявлено, що до кінця року зберуть 350 таких машин, тепер кажуть про сотню. Але поки що, схоже, все це — тільки райдужні проекти. А «паперові» комбайни в гарячий період збиральної кампанії — погані помічники. Тому й цьогоріч працювала жнивна тактика, коли комбайни самотужки пересувалися областями з півночі на південь мірою визрівання хлібів. Те, що такі дислокації дошкуляли курортникам, створюючи численні пробки під час їхнього переїзду автівками з Криму додому — півбіди. Долаючи під час таких вояжів десятки, а то й сотні кілометрів шляхами не на передбачених для таких перевезень платформах (що є дорогим задоволенням), а «своїм ходом», техніка, звісно, значно спрацьовує свій ресурс.

Великий хліб, та малий зиск
Як би там не було, але Мінагропрод нинішнього сезону впевнено декларує рекордний урожай за часів Незалежності: разом із кукурудзою планують вийти на зерновий вал у 57,1 млн т (тоді як торік було 46,2, а у найщедрішому 2011-му — 56,7 млн т). Але якщо навіть у міністерстві десь щось недорахували, рік справді очікується врожайним. Є ще й перехідні залишки, тож за хлібне майбутнє споживачам хвилюватися не варто — обійдеться без дефіцитів.
Поки що рекордний урожай лише очікується, а ось рекордний обвал цін на хлібні культури вже відбувся. Нині торгівці, котрі активно формують партії зерна для продажу за кордон, скуповують пшеницю 3-го класу по 1500–1550 грн/т, тоді як ще у травні-червні давали по 2150–2200 грн. Хоча у пік збирання колосових щороку відбувається сезонне зниження цін і з року в рік у господарствах розповідають про недоотримані прибутки, такого цінового обвалу, як тепер, ніхто не очікував. Тож для окремих господарств щедрий урожай може перетворитися на збитки.
З усієї кількості ранніх зернових на випікання хліба та інші продовольчі потреби доведеться відправити 6,5 млн т. Для пекарів — непогана нагода, як і минулого, і позаминулого року, запастися пшеницею за прийнятними для них цінами. І тут є питання до структур, які забезпечують крамниці буханцями: чому хліб за ці роки подорожчав, якщо сировина така дешева? Але рахуємо зерно далі. Близько 16 млн т «з’їсть» тваринництво — і тут здешевлення зібраного збіжжя на руку: можна зробити кормові запаси. До того ж у валі чимала частка фуражу. Та чи не найбільший зиск знов отримають ті самі трейдери. Адже майже половину зерна нового врожаю у Мінагропроді планують продати за кордон. За словами міністра Миколи Присяжнюка, за межі держави піде принаймні 28 млн т, із них — близько 9 — пшениці, 2,5 — ячменю та понад 16 млн т кукурудзи. На думку міністра Миколи Присяжнюка, хлібні культури купуватимуть у нас країни Східної і Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Північної та Центральної Африки. Обсяги зовнішніх відвантажень, прогнозує міністр, також будуть рекордні.
Складається враження, що вся рослинницька галузь працює на експорт і все, що можна, треба вивезти за межі держави. З одного боку, зрозуміло, що це підтримка зовнішньоторговельного балансу. А з другого — дивує позиція країни у центрі Європи, яка продовжує імпортувати великі обсяги м’яса і разом з тим вивозить значну кількість зерна: вже претендує на другу позицію у світовому рейтингу його експортерів.