Хліб дорожчає, хоча зерна в Україні достатньо: експерти пояснюють причини

Станом на середину вересня українські аграрії зібрали майже 30 млн тонн зернових і зернобобових культур. Цього обсягу цілком достатньо для покриття внутрішніх потреб країни. Однак, попри хороший урожай, ціни на хліб продовжують зростати, і покупці помічають «кусачі» цінники в магазинах.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukrinform.

Економічні фактори тиснуть на ціну

З початку року, за даними Держстату, хліб подорожчав: пшеничний вищого ґатунку – на майже 13%, першого ґатунку – на 9%, а житній – на 6,4%. Якщо порівнювати з минулим роком, загальне зростання цін на хліб за останні 12 місяців сягнуло 20–23%.

Як зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, зерно становить лише 20–25% у структурі собівартості хліба. Решта – це витрати на енергоносії, логістику, обслуговування обладнання, а також інфляція та зростання зарплат.

«Хліб в Україні цього року може подорожчати на 25%, однак це не пов’язано з урожаєм, — прогнозує Марчук. — Основними чинниками є енергоносії, логістика, зарплати, інфляція тощо».

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко пояснює, що орієнтовна собівартість кілограма хлібобулочних виробів на виробництві зараз становить 54–56 грн. При цьому, батон вагою 500 г коштує на заводі 26–27 грн, а буханець «українського» хліба (700 г) – близько 30 грн. Ціни в магазинах можуть суттєво відрізнятися, залежно від рецептури та регіону.

«Нині на прилавках магазинів ми можемо побачити буханець хліба, що коштує як 20 грн, так і 120 грн. І той, і інший однаково мають своїх споживачів через різні продуктові характеристики», — каже Тараненко.

Жито доведеться імпортувати

Хоча пшениці в Україні достатньо для внутрішнього споживання, ситуація з житом є менш оптимістичною. За прогнозами, цьогорічний урожай жита не покриє потреби вітчизняного виробництва. За словами Олександра Тараненка, наявних запасів вистачить лише до початку 2026 року. Після цього виробникам доведеться закуповувати житнє борошно за кордоном, зокрема в країнах Балтії чи Польщі. Це не спричинить дефіциту хліба, але вплине на його ціну через вищу вартість імпорту та складну логістику.

Пекарі працюють не «від урожаю», а під конкретні замовлення торговельних мереж.

«Ми випікаємо хліб за заявками торгівлі. Якщо людям подобається пшеничний хліб, то його й потребуватиме торгівля, а отже, у нас буде більше заявок на його випікання», — пояснює Тараненко.

Що чекати до кінця року

За оцінками Інституту аграрної економіки, подорожчання хліба триватиме щонайменше до кінця 2025 року. Щомісячний приріст становитиме 1–1,7%. Головна наукова співробітниця Інституту Світлана Черемісіна прогнозує, що річні темпи подорожчання можуть коливатися в діапазоні 11–23%.

«Справді, показники врожаю зернових в Україні ніколи не були ключовим важелем впливу на ціну хліба, адже із загального обсягу зерна на внутрішнє споживання використовується лише 20–25%. Решта експортується на зовнішні ринки», — зауважує Черемісіна.

До новорічного столу хліб пшеничний вищого ґатунку може подорожчати до 63,5 грн/кг (+8,5%), а батон – до 30,9 грн (+5%). Це зростання поступове, але відчутне для споживачів.

Представники пекарської галузі запевняють, що подорожчання – це не бажання заробити більше, а спроба вижити в умовах постійного зростання витрат.

«Це не спроба нажитися, це спроба вижити. Бо коли зростає собівартість, а ціну змінити неможливо, компанії просто йдуть у мінус», — наголошує президент Всеукраїнської асоціації пекарів.

З огляду на можливе зростання ціни на газ в опалювальний сезон, собівартість хліба може зрости ще на 5–6%. Однак, «цінового апокаліпсису» експерти не очікують. У межах 15% подорожчання в найближчі пів року — це реалістичний сценарій.