Інститут аграрної економіки оприлюднив прогноз врожаю-2017

Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко прогнозує, що валовий збір продукції рослинництва у сезоны-2017 буде на 5,1% менше показників 2016 року. Очікується зменшення обсягів виробництва переважної більшості продукції рослинництва, крім жита, гороху та ріпаку. Повідомляє propozitsiya.com із посиланням на ННЦ "Інститут аграрної економіки".

За його інформацією, обсяги виробництва зернових і зернобобових культур 2017 року зменшиться порівняно минулим роком на 10,7% — до 59,04 млн т. Основна причина полягає у зменшенні урожайності, яка прогнозується меншою на 11,6%, зауважив академік.

Дані порівнювалися з минулорічними показниками:

пшениця — урожай  зменшиться на 17,9%;
ячмінь знизиться на 23,3%, причиною є зменшення цьогорічних площ посіву;
гречка — на 9,3% менше ніж у 2016 році;
просо — 51%, причиною є суттєве зменшення цьогорічних площ посіву даної культури;
овес на 23% менше минулого року;
сорго — менше на 17,6%;
соняшник — на 4,8% менше ніж у 2016 році, причиною є зменшення посівної площі на 7,4%;
соя — 4,5% менше показників минулого року;
цукровий буряк — 6%, причиною є зниження урожайності на 10,2%;
обсяги виробництва картоплі зменшиться на 3,1%.

Показники урожайності кукурудзи та рису залишаться на рівні минулорічних.

Однак, науковці прогнозують збільшення виробництва гороху на 10,3%, цьогоріч посівні площі під культурою збільшились на 60,6%. Також, прогноз передбачає збільшення валового збору жита, на 7,7%.

За прогнозами Інституту аграрної економіки, серед олійних культур зростуть лише обсяги виробництва ріпаку. Вони прогнозуються на рівні 183,8% проти показників 2016 року внаслідок збільшення площ посіву на 94,7%.

Директор наукової установи додав, що валовий збір овочів зменшиться проти 2016 року на 6,8% внаслідок зменшення їх урожайності на 7,1%. Плодів та ягід буде зібрано на 3,7% менше, ніж торік.

«Загалом, прогнозований урожай 2017 року не призведе до суттєвих змін у забезпеченні внутрішніх потреб країни у продукції рослинництва та обсягів експорту, за винятком ячменю та ріпаку», — підсумував академік.