Іноземці скаржаться на незручний бізнес-клімат в Україні, - KUHN-Україна

Українському бізнесу не війною завданий збиток, а наслідками: падінням економіки, інфляцією, девальвацією гривні. І якщо у 2008-2009 роках була суто економічна криза, то зараз – політична, військова і економічна. Причому, теперішня криза набагато гірша. Такі висновки робить генеральний директор "KUHN-Україна" Асад Лапш, пише propozitsiya.com з посиланням на eizvestia.com.

Бізнесмен зазначив, що у компанії з легалізацією бізнесу у їх компанії проблем не виникало, проте комфортним тутешній бізнес-клімат назвати не може. "Рамки, в яких перебуває іноземний бізнес в Україні, дуже тісні та незручні. Зокрема, вкрай високі податки. І взагалі, у вашій країні дуже багато податків, що заважає притоку інвестицій та розвитку бізнесу ззовні", - вважає А. Лапш.

Він додав, що навіть до економічної кризи і війни на Донбасі реальних інвестицій в економіку України не було. Окрім, хіба що, хімічній галузі. "Але замість того, щоб привабити інвесторів, Україна ввела додаткове мито. Мито можна додати на розкіш і на товари не першої необхідності. Але на сільськогосподарську техніку (знаючи, що її в країні не вистачає) - це повний нонсенс! Сільгоспвиробники не в змозі купити техніку, оскільки вона вже дорога за своєю собівартістю. Плюс перевезення, розмитнення, ПДВ - все це збільшує ціну. Окрім того, в Україні відбулась сильна девальвація національної валюти. Звісно, в такій ситуації, сільгоспвиробники не стануть вкладати гроші в техніку", - вважає гендиректор "KUHN-Україна".

Також експерт вказав і на те, що в країні дуже складна й заплутана дозвільна база. "Якщо будувати завод, потрібно мати масу узгоджень і документації. Іншими словами, відкрити завод в Україні у найкоротші терміни й за мінімальну (прийнятну) ціну - неможливо. Тут проблематично побудувати навіть маленький кіоск!", - робить висновок А. Лапш.

І наводить приклад: для споруди заводу потрібен проект, який слід погоджувати з безліччю організацій (архітектурними бюро, обласною і міською адміністрацією, обленерго, санепідемстанціями, пожежниками…). Часто їх дії та правила між собою не узгоджені: що добре для пожежників, не прийнятно для санепідконтролю, а інше не відповідає вимогам обленерго, зазначає бізнесмен. "Має бути один орган, куди подаються документи. А в Україні потрібно спілкуватися з усіма відомствами або зустрічатися окремо, оскільки вони мають свої внутрішні закони, які часто не синхронізовані з іншими міністерствами, відділами. Через це виникають проблеми. Далі - ще "веселіше", зазначає А. Лапш. Коли інвестор хоче вкладати гроші в будівництво заводу, складів - спочатку виникають проблеми з дозвільними, а потім з операційними паперами. 

"До того ж, в Україні надто високі податки для іноземних інвесторів, якщо врахувати, що український ринок зовсім молодий. Наприклад, при фінансових вкладеннях в американський ринок, де купівельна здатність й економічний рівень дуже високі, інвестор може розрахувати (розпланувати) свою діяльність і готовий платити навіть більший податок. Оскільки він розуміє, що поверне з прибутком проінвестовані гроші. І даний ринок абсолютно передбачуваний, на відміну від українського", - робить висновок бізнесмен.

Крім того,  "KUHN-Україна" кілька разів стикалися з проблемою оцінки техніки. На митниці є відділ тарифів, який визначає, товар завозиться за завищеною або заниженою ціною. "У нас двічі траплялися затримки товару, що вилилося для компанії в чималі витрати. Довелося платити перевізникові за простій, оскільки два-три дні зайняло надання додаткових довідок, підтверджуючих вартість товару. І все через те, що митник деколи вважає, що певна техніка повинна коштувати дешевше або дорожче. Він дивиться по своїй базі й бачить, що аналогічна сільськогосподарська техніка (інших виробників) була завезена за іншою ціною. Тому, має місце непорозуміння і, як наслідок, затяжний процес розмитнення", - констатує А. Лапш.