Фітосанітарна асоціація України стурбована якістю українського зерна

З початку 2016/17 маркетингового року тільки на експортні партії українського зерна отримано 156 нотифікацій, тобто попереджень про незадовільний стан зерна на підставі виявлення в експортних партіях карантинних для країни-покупця організмів. Їх було зафіксовано 78, і всі, крім однієї, - з боку Індії. У 2 половині минулого 2016 року, окрім Індії (36), чимало таких нотифікацій (понад 40) надійшло з боку Індонезії.

Про це повідомив президент Фітосанітарної асоціації України Владислав Седик у ході засідання робочої групи з питань покращення фітосанітарного стану в Україні, що відбулося 7 червня в рамках виставки «АГРО-2017», передає кореспондент propozitsiya.com.

За його інформацією, 2015 року через подібні нотифікації В’єтнам заборонив імпорт української пшениці. Подібна доля, як побоюється В. Седик, чекає на українське зерно і в Китаї і, можливо, Індії та Індонезії.

На засіданні також зазначалосся, що ЄврАзЕС (у т. ч. Білорусь, Вірменія) збираються заборонити імпорт продукції з будь-яких територій, окрім вільних від карантинних організмів. Їх перелік у країнах ЄврАзЕС доволі широкий.

«Карликову сажку знайшли в 21% зразків експортних партій зерна, смердючу – в 68% зразків, а тверду – в 76% зразків. Як на мене, 3 нотифікації за маркетинговий рік – це вже багато», -  президент Фітосанітарної асоціації України і зауважив, що ці проблеми нівелюють зусилля агентства зі сприяння експорту, яке здійснює переговори з десятками країн про відкриття ними своїх ринків для українського продовольства. Якщо Україна планує й далі орієнтуватися на ринки Африки й Азії, де зосереджуватиметься увесь приріст населення Землі, слід негайно виправляти ситуацію, - зазначив В. Седик.

Начальник відділу карантину рослин Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва і розсадництва Держспоживслужби Вадим Чайковський повідомив, що існує низка хвороб сільгоспкультур, які для України є некритичними. До таких, зокрема,  належать, віруси мозаїки люцерни, мозаїки ризухи, смугастої мозаїк пшениці і штрихуватої мозаїки ячменю. «Ми ними не переймаємося, а для Китаю вони надзвичайно важливі», - пояснив він.

За словами В. Чайковського, одна з причин складної ситуації з фітосанітрним станом української сільгоспсировини – заборона на перевірки, запроваджена ще урядом А. Яценюка, на строк до 31 грудня 2017 р. Ускладнила становище й дерегуляційна реформа, яка зняла низку відверто безглуздих вимог, але натомість не запропонувала нічого.

Робоча група шукає нині вихід із ситуації. Зокрема, як запропонував В. Седик, господарства мають самі клопотатися про визнання їхньої території вільними від карантинних організмів. Саме така можливість передбачена чинним законодавством, хоча наразі відповідні норми практично не діють. Як пояснив В. Седик, передбачається, що господарства звертатимуться до державних або приватних інспекторів з відповідних інспекційних (сюрвейорських) фірм, що мають акредитовані лабораторії з відповідними фахівцями і обладнанням. Ці інспектори здійснюватимуть моніторинг, згідно якого робитиметься висновок про наявність чи відсутність на території господарства карантинних організмів. Також учасники робочої групи розповіли про пілотний проект на території 4 областей (Одеської, Миколаївської, Кіровоградської та Полтавської).

Учасники робочої групи висловили сподівання, що проблемою карантинних організмів займуться області.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com