Дорадництво в дії

Тільки та країна процвітатиме, яка допомагає не лише тим, хто процвітає
(Б. Обама)

Дорадчий центр “Терра Деі” на Закарпатті засновано в лютому 2003 року. Його завданням було: передати досвід голландських дорадчих служб українським виробникам сільськогосподарської продукції для прибуткового ведення господарства.
За всі ці роки провели п’ять конференцій, сотні занять, надали тисячі індивідуальних консультацій для виробників області. В основному, це консультації для малих виробників, які мають особисті селянські господарства й не в змозі найняти кваліфікованого агронома. Тобто та категорія, яка вирощує 90% овочів, але не отримує від держави жодної копійки допомоги, оскільки, на відміну від Європейського Союзу, в нашій країні дотацію можуть одержати лише юридичні особи, що мають зареєстроване фермерське господарство, ТОВ тощо. Держава не хоче допомагати цим виробникам, але хотіла зобов’язати їх платити ПДВ згідно з Постановою КМУ №23 від 21.01.09. Щоправда, те, як КМУ своєю постановою може міняти закон, відомо лише самому Кабінету Міністрів. Тобто державної політики на селі в нас не було й немає. А про досвід Польщі чи Голландії навіть писати не хочеться, бо це, на жаль, нікому не потрібно.
Та, незважаючи на “законотворчість” держави, починати роботу на селі треба, і перед дорадчим центром постали питання:
– Від кого одержати допомогу?
– Кому надати цю допомогу?
– В якій формі це зробити?
Над першим питанням ми працюємо постійно й шукаємо кошти, де тільки можливо. Не шукаємо лиш у бюджеті держави.
На друге питання ми теж дали відповідь. Допомагати потрібно або дітям, або пенсіонерам, бо по них найбільше б’ють нестача грошей і криза. Але пенсіонери отримують пенсію, а якщо батько й мати в багатодітній сім’ї не працюють і не можуть принести довідку про доходи, то й допомогу від держави сім’я не може одержати. І тому їм треба або йти красти, або помирати голодною смертю, якщо не знайдуть роботи. За даними угорців (українських даних, на жаль, немає), на Закарпатті за цю зиму померло від голоду та холоду не менше 100 осіб. Тож ми й вирішили: потрібно допомагати багатодітним сім’ям.
Над третім питанням працювали найбільше. Спершу хотіли дати таким сім’ям інкубатор, але в цьому разі виникає проблема з придбанням яєць. Були й інші варіанти. А прийняли таке рішення: найкраще — надати теплицю для вирощування ранніх овочів. Тобто допомога засобами для виробництва.
Крім надання теплиці, за кожною сім’єю закріплюється спеціаліст, який консультативно допоможе виростити врожай і продати його. Це дуже важливий елемент, оскільки в процесі виробництва та збуту виникає тисяча питань, і вся робота може бути марною.
До того ж, постало ще одне питання: надавати безоплатну допомогу чи давати гроші?
Виконуючи не один проект до цього, наприклад із розведення кіз (“Хайфер”), ми дійшли висновку: дарувати нічого не можна. Даровані труби хтось здасть на металобрухт, і не буде мотивації для висаджування, вирощування та збуту овочів. А теплиця окупиться за один рік, якщо не враховувати працю самих членів сім’ї. Дароване не цінується. Тож ми розробили таку схему: сім’я повертає кошти за побудову теплиці рівними частками протягом трьох років, а всі послуги спеціалістів ми надаємо безплатно. Договір про повернення коштів змушує отримувати прибуток і добре дисциплінує. Багатодітні часто керуються своєю психологією: їм мають все надавати безплатно, тобто дарувати.
І ще один важливий принцип: не давати кошти готівкою. Треба насіння — купимо, потрібний торф — привеземо, але гроші на руки не видаємо.
Найважче поміняти психологію: не просити, а заробляти.
І коли ми розробили цей проект, то голландський фонд Dorcas погодився профінансувати його, зважаючи на соціальне значення даного рішення, а саме: діти не байдикуватимуть на вулиці, а працюватимуть у теплиці, збільшуючи сімейні доходи й привчаючись до роботи.
Для реалізації проекту в двох районах області за п’ять років буде збудовано сорок теплиць.
Якщо набувачі допомоги повернуть кошти за два роки, то ми даватимемо котли для обігрівання теплиці.
Третій етап — створення громадської організації багатодітних сімей. Вони можуть самі писати проекти й одержувати гроші без нас. Навіть поміняти плівку чи купити добрива їм вигідніше разом.
Проектом зацікавилися інші громадські організації, тому ми можемо безоплатно надати проект чи розрахунки всім, хто бажає його використати.
А ще — просимо організації, які мають можливість дати насіння, добрива, поливальні засоби для багатодітних сімей, звертатися до нас. На сьогодні нам уже потроху підсобляє насіннєва компанія “Нунемс”: дає насіння огірків.
Чекаємо на розуміння й допомогу.
Наші координати:
90202 м. Берегово, вул. Хмельницького, 30
Крім цієї програми та дорадчої діяльності, ми допомагаємо дитячим будинкам. Нині започатковуємо проект із одержання електричної енергії від сонця на базі одного з дитячих будинків Закарпаття. Але це вже інша тема.

Олександр Омельченко, 
виконавчий директор
дорадчого центру “Терра Деі”