Держспоживслужба нагадала про необхідність передпосівної обробки насіння

Фахівці Держспоживслужби перевірили фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин станом на 22 вересня та поінформували про його результати. Аграріям рекомендується проводити передпосівну обробку насіння, вживати заходів по знищенню гризунів, повідомляє propozitsiya.com.

Згідно інформації, у Вінницькій, Луганській, Харківській, Чернігівській областях ранні сходи озимих колосових культур в допороговій чисельності заселяють та пошкоджують злакові мухи (шведські, чорна пшенична, гессенська), попелиці, цикадки, хлібні блішки. Осередково на падалиці зернових в Донецькій, Запорізькій, Закарпатській, Херсонській і Полтавській областях та на сходах озимини у Луганській, Харківській областях імаго та личинки хлібної жужелиці, гусениці озимої совки пошкодили 1-3% рослин.

Для попередження пошкодження сходів цими фітофагами та іншими ґрунтовими шкідниками аграріям рекомендується проводити передпосівну обробку насіння дозволеними інсектицидними протруйниками. За теплої погоди на озимій пшениці у фазі сходи - 3-й листок та порогової чисельності личинок туруна 1-2, на початку кущіння 2-3 і більше та 2-3 екз. на м2 гусениць озимої совки  проводять крайові або суцільні обробки посівів дозволеними до використання інсектицидами на основі діючих речовин: імідоклоприд, лямбда-цигалотрин, хлорпірифос, циперметрин.

У Лісостепу та Поліссі 1-12, максимально 25% рослин падалиці пшениці уражено борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею, які будуть джерелом інфекції для посівів озимих зернових під урожай 2018 року. Згадані збудники хвороб уражатимуть передусім нетоксиковані сходи культури, які вимагатимуть хімічного захисту.

У посівах кукурудзи закінчується розвиток гусениць стеблового (кукурудзяного) метелика, що пошкодили 4-26% рослин та 3-20% качанів.  На 3-7% качанів, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвиваються фузаріоз, подекуди бактеріоз (Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Тернопільська області). Запас шкідливих організмів обмежується збиранням на низькому зрізі (не вище 10 см), післязбиральним обробітком ґрунту, доведенням насіннєвого матеріалу до відповідних кондицій.

Повсюди в посівах озимого ріпаку розвиваються і харчуються хрестоцвіті блішки, які пошкодили 3-10% (максимально 25% рослин у Миколаївській області). Осередково на 3-11, макс. 38% рослин розвиваються попелиці (Київська, Рівненська області), шкодять ріпаковий листкоїд, гусениці біланів та листогризучих і підгризаючих совок. Альтернаріозом, фомозом, пероноспорозом, циліндроспоріозом, білою плямистістю уражено 2-10% рослин культури (Волинська, Полтавська, Тернопільська, Черкаська та інші області). У Київській та Житомирській областях чорною ніжкою уражено до 1% рослин ріпаку. Локалізують вогнища шкідників у посівах ріпаку за надпорогової чисельності через обприскування дозволеними інсектицидами, а за наявності інфекції – фунгіцидами.

Подекуди на 4-12% (максимально у Тернопільській області - 20%) цукрових буряків живляться гусениці листогризучих совок, амарантовий стеблоїд, кореневі попелиці. Осередково, гусениці озимої совки, личинки травневих хрущів пошкодили 7-18% коренеплодів. Посіви цукрових буряків продовжують хворіти на церкоспороз, борошнисту росу, рамуляріоз, фомоз, вірусну мозаїку, якими  уражено 3-23, макс. 50 % рослин (церкоспороз Київська область). Скрізь виявляють захворювання коренеплодів на звичайну паршу, хвостову гниль, дуплистість, фузаріозну, суху гниль. Сприятливі для  поширення хвороб погодні умови та повільні темпи збирання врожаю негативно впливатимуть на подальшу продуктивність коренеплодів.

На незібраних площах пізніх посівів соняшнику поширення мають біла та сіра гнилі (1-12% рослин), пероноспороз, фомоз, іржа, альтернаріоз та септоріоз. У Степу триває живлення соняшникової вогнівки, осередково гусениць листогризучих совок, подекуди личинок соняшникової шипоноски та соняшникового вусача.

5-15% рослин капусти пізніх сортів пошкоджують гусениці біланів, капустяної совки, капустяної молі, попелиці та інші фітофаги. Судинний та слизовий бактеріози, фомоз відмічені в усіх зонах вирощування культури на 3-17% рослин.

В усіх природно-кліматичних зонах в багаторічних травах, неугіддях, садах, подекуди на незібраних площах просапних культур відмічається незначне збільшення заселеності мишоподібними гризунами. Ними пошкоджено 2-7% багаторічних трав, коренеплодів овочів. У Кіровоградській, Одеській областях триває міграція гризунів у посівах озимого ріпаку, під загрозою - озимі культури та багаторічні трави.

Тому варто вжити запобіжних заходів - застосувати якісну зяблеву оранку, родентициди.