Держпродспоживслужба розповіла про просування української продукції на зовнішніх ринках

Розширення ринків збуту для вітчизняних сільгоспвиробників – одне з ключових завдань Держпродспоживслужби. Вона опікується ветеринарними, санітарними і фітосанітарними нормами та вимогами, які складають  не менш серйозний бар’єр для експорту аграрної продукції, ніж тарифні вимоги чи квоти. По всім трьом напрямкам запроваджено систему адміністрування – це фактично «єдине вікно», яке спрощує процедури отримання сертифікатів.

Про це розказав на III Національному форумі з підтримки експорту голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, повідомляє propozitsiya.com.

За його словами, вже відкрито доступ на ринок Китаю для української рослинницької продукції – пшениці, кукурудзи, ячменю, для молочної продукції. «Зараз це 18 підприємств, ще додатково інформацію про 9 підприємств передано китайським колегам для розгляду», – повідомив В.Лапа.

Він поінформував про те, нещодавно було підписано протокол по поставкам у Китай яловичини. Працює Держпродспоживслужба над просуванням на цей ринок українських шротів та бурякового жому.

За словами В.Лапи, експорт до ЄС, зокрема рослинницької продукції, відбувається без великих проблем, оскільки Європа визнає український фітосанітарний сертифікат. Право на експорт в ЄС рослинницької  продукції вже мають 280 підприємств, 16 виробників молочної продукції, 7 птиці та птахопродуктів. У 2017 році Держпродспоживслужба планує ініціювати вихід української яловичини на європейський ринок.

Базовий документ, з яким має ознайомитися кожен експортер, – розпорядження від 24 лютого 2016 року №228 Кабінету Міністрів України «Про схвалення Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею», Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським Співтовариством з атомної енергії тощо. Це затверджена стратегія адаптації українського законодавства в плані санітарних і фітосанітарних заходів, де зазначено всі документи ЄС, які Держпродспоживслужба буде імплементовувати до 2021 року включно.

В 2021-2022 роках Україна вже повинна жити в регуляторному полі, яке відповідає вимогам регламентів ЄС. Це накладає додаткову відповідальність на виробника. Зокрема після перехідного періоду у вересні 2017 року передбачено обов’язкове впровадження системи НАССР для підприємств, які займаються виробництвом тваринницької продукції. Згодом ця вимога екстраполюється на інших суб’єктів ринку, але однозначно все це спростить вихід на іноземні ринки. Якщо українські підприємства працюватимуть в Україні за європейськими правилами, то процедура виходу на той чи інший ринок, буде значно легшою, – переконаний голова Держпродспоживслужби.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com