Держпродспоживслужба розповіла про фітосанітарний стан рослин

Погодні умови у квітні посприяли розвитку і розповсюдженню збудників хвороб у посівах озимих зернових та ріпаку, подекуди знищили цвіт у плодових. У той же час, негативно вплинули на шкідливість фітофагів. Детальніше про фітосанітарний стан рослин в Україні - у звіті Держпродспоживслужби, пише propozitsiya.com.

Озимі та ярі зернові

У посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується розселення хлібних блішок, п’явиць, злакових мух, попелиць, цикадок, які пошкодили 2-18% рослин. У посівах зернових культур південних, центральних та східних областей відмічено заляльковування гусениць озимої совки та личинок хлібної жужелиці. Із встановленням сухої жаркої погоди очікується зростання активності фітофагів.

У Степу відбувається малоактивне переселення клопа шкідливої черепашки у крайові смуги посівів озимих зернових культур. Середня чисельність перезимувалого клопа становить 0,5-1 екз. на кв.м на 2-31% заселених площ. Надалі фітофаги поступово розселятимуться на всіх площах зернових колосових та завдаватимуть їм шкоди. За надпорогової чисельності на заселених площах виникатиме необхідність застосування хімічного захисту.

Достатня кількість вологи на фоні позитивних температур повітря сприяли прогресуванню розвитку збудників хвороб у посівах озимих зернових культур. Борошнистою росою уражено 1-16, септоріозом – 1-7, гельмінтоспоріозом, сітчастою, темно-бурою, ринхоспоріом (Закарпатська та Львівська області), іншими плямистостями - 2-12% рослин, бурою листковою іржею, кореневими гнилями - 1-5% рослин. У Тернопільській і Черкаській областях у посівах ярого ячменю 0,5-2,5% рослин уражено кореневими гнилями, гельмінтоспоріозом, смугастою плямистістю, осередково ринхоспоріозом. Посіви озимих та ярих колосових культур оздоровлюють фунгіцидами.

Горох

Повсюди сходи гороху продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, у південних та східних областях піщаний мідляк, осередково південний сірий довгоносик. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 6-10% рослин у слабкому ступені. В Тернопільській області 1% рослин уражено кореневими гнилями. В багаторічних травах рослинами живляться бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий, інші довгоносики, клопи. Ними пошкоджено 6-13% рослин. Із хвороб відмічено буру плямистість.

Озимий ріпак

Посіви озимого ріпаку заселяють ріпакові квіткоїди, листкоїди, прихованохоботники, які за чисельності 1-3 екз. на рослину пошкодили 5-10% рослин у слабкому ступені. На сходах ярого ріпаку хрестоцвітими блішками за середньої чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкоджено 1-4% рослин у слабкому ступені. Подекуди відмічається шкідливість хрестоцвітих клопів. Осередки заселення хрестоцвітими блішками, листкоїдами, прихованохоботниками до цвітіння захищають дозволеними до використання препаратами.

На 5-34% обстежених площ озимого ріпаку рослини хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз коренів за ураження 1,5-9%. У господарствах Тернопільщини 1% рослин уражені циліндроспоріозом, 1% рослин ярого ріпаку - чорною ніжкою. За появи ознак хвороб доцільно провести обробки дозволеними до використання препаратами.

Цукрові буряки

У Київській, Кіровоградській та Черкаській областях на сходах цукрових буряків виявлено 0,1 екз. на кв.м жуків звичайного бурякового довгоносика, на бурячищах 0,3-0,5 екз. на кв.м. У Вінницькій області на сходах у допороговій чисельності розвиваються та шкодять бурякові блішки. На рослинах-живителях розвиваються та живляться личинки листкової бурякової попелиці, які в подальшому заселятимуть сходи буряків. За високого ступеня чисельності довгоносиків звичайного, сірого та прохолодної погоди бурячища і прилеглі до них посіви буряків обкопують крайовими ловильними канавками, систематично обприскують їх дозволеними контактними препаратами.

Соняшник

На сходах соняшнику відмічається пошкодження піщаним мідляком, осередково південним сірим та сірим довгоносиками, дротяниками. Осередково у фермерському господарстві Київської області сірим довгоносиком за чисельності 0,2, макс. до 1 екз. на кв.м пошкоджено до 22% рослин у слабкому ступені.

Сади

Садові довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд) скрізь у теплі сонячні дні за чисельності 1-5 екз. на дерево пошкодили 3-20% бруньок на 12-30% дерев. У сім’ячкових садах у допороговій чисельності живляться яблуневі попелиці, медяниці, плодові кліщі, листокрутки. У Степу відмічено живлення гусениць білана жилкуватого, золотогузка. Осередково відмічено вихід із-під щитків гусениць яблуневої горностаєвої молі. В сонячні години триває літ оленки волохатої. У Київській, Черкаській областях відмічають початок льоту травневих хрущів.

У Закарпатській області на яблуні виявлено початок ураження пагонів борошнистою росою. У степових та лісостепових областях набуває поширення моніліоз кісточкових (абрикос, персик), яким охоплено 1-3% дерев та 2-4, макс. 15-20% пагонів у промислових насадженнях, до 70% дерев у приватному секторі (Херсонщина). а персику розвивається кучерявість листків. За прохолодної вологої погоди вищезгадані хвороби набудуть масового розвитку. Плодові насадження до цвітіння (зерняткові) та після цвітіння (кісточкові) проти шкідників і хвороб обприскують сумішами інсектицидів та фунгіцидів.