«Де поділася наша земля?» — селяни вимагають повернення пасовища

Державний акт, який дістався від односельців «у спадок» мешканцям Новоселівки (сюди відноситься і частина Бобровицького мікрорайону Чернігова, оскільки на той час ця територія не була в підпорядкуванні міста), надавала їм право користуватися довічно землею. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на bilahata.net.

Але сталося так, що кілька гектарів пасовища для новоселівців зникли. А куди — не знає й сам голова Киселівської територіальної громади, до якої нині вже входить і Новоселівка. 

Люди справедливо обурюються: як же ж так, адже ще не так давно на цій землі вони випасали своїх корів, а тепер, як з`ясувалося, землю у них відібрали — тихо, непомітно, крадькома…

На перший погляд такому беззаконню у наш час вже й дивуватися нема чого. А тут так і взагалі, оскільки земелька ця, якою користувалися селяни, розташована впритул до Чернігова. Більшість представників з категорії «сильних світу цього», які отримали для себе «клаптики» землі у Новоселівці, вже не працюють у даний час на своїх владних посадах, а ті, що зараз на «високих» постах, теж хочуть наділів. От і мусять для них шукати привабливі ділянки в комфортних зонах. І от пасовища ті — якраз і є відмінною перспективою для таких цілей. До речі, пасовища, про які йде мова, протягуються вздовж Десни, з одного боку, і між городами та будинками, з іншого.

«Все розпочалося ще у 2014 році, — розповідає Галина Сулім із Новоселівки, — Ми випадково дізналися, що наші пасовища вже переведені в іншу категорію земель (із пасовища в сільськогосподарську) і продаються. Коли стали з`ясовувати, то усі розводять руками — ніхто нічого не знає».

Ось так в таємничій загадковості відібрали землю у селян. Усі ці роки вони добиваються справедливості — щоб їм повернули пасовища, бо скоро, якщо так і далі діла підуть, не буде де випасати свою худобу.

Але хто ж займеться цим, якщо, вірогідніше за все, ті, хто мав би відновити істину у цих оборудках, і зацікавлений, можливо, у її не відновленні.

«Що ви від мене хочете? — запитав голова Киселівської територіальної громади Володимир Шелупець у Галини Сулім, нащо вона коротко але по суті відповіла, теж питаючи: «Де поділася наша земля?».

«Я не можу вам на це відповісти, — зазначив керівник громади, — бо не знаю!».

При зустрічі з головою Киселівської територіальної громади Володимиром Шелупцем, активістка з повернення пасовищ Галина Сулім, яка у свій час працювала агрономом, демонструє розміром у півметра Державний акт на вічне користування цією землею, на що голова тільки дивується. 

«А чого цей документ знаходиться у вас? — запитує і тут же одразу констатує: — Він повинен знаходитися у сільраді!».

На що колишня агроном відповідає: «Якби цей акт був у сільраді, то ми би його ніколи і не побачили… Нам тричі виламували вікна, щоб забрати його у нас».

Тож на запитання Галини Сулім, голова громади тільки знизує плечима: «Нічого не знаю — хто і для чого ці пасовища забрав? При мені, коли я став головою, ніхто нічого у вас не забирав».

У цій справі, як розповіла Галина Сулім, випливає доволі суттєвий аспект: при розпаюванні землі у 1991 році з кожного пайовика «вилучалося» по 5-10 соток площі, щоб існували пасовища.

Як бачимо, земелька ця виключно є власністю громади, а не будь кого!