5 жовтня 2017

Чому в Україні гірша їжа, ніж в ЄС?

Планка для харчової продукції, яка завозиться в Україну, залишається відверто заниженою. А українці, купуючи продукти навіть відомих західних торгових марок, отримують товар гіршої якості, ніж споживачі в ЄС. Таких висновців дійшли експерти, пише propozitsiya.com за матеріалами zakarpatpost.net.

На думку заступника голови правління Союзу споживачів України Олега Цільвіка, сьогодні Україна перетворилася на таке собі сміттєзвалище європейського непотребу. Для цього, каже він, є об’єктивні підстави, як низька купівельна спроможність населення.

«Я був на форумі, де збиралися виробники молочної продукції, і там наводили приклад. Було досліджено сім зразків сиру, який виробляється в Польщі і реалізується в нас. Виявилося, що всі ці зразки були фальсифікатом сиру, бо містили жири рослинного походження», – додає він.

Експерт з якості та безпечності харчових продуктів, професор Київського НТЕУ Олена Сидоренко теж підтверджує, що продукти, які продаються під однією маркою в Україні і в Європі, часто відрізняються за своїм складом. За словами фахівця, це може бути зумовлено двома чинниками: фальсифікація та умови, які прописані в контракті між виробником і постачальником.

За її словами, фірма, яка в Україні займається розповсюдженням певної імпортної продукції, може в контракті прописати свої умови для того, щоб здешевити продукт і щоб він, відповідно, був затребуваним на українському ринку, де купівельна спроможність населення значно нижча, ніж у країнах Західної Європи.

«Відповідно, тоді той чи інший бренд може для України виробляти таку продукцію, яка за певними параметрами буде відрізнятися. І тоді це проблема нашої держави і проблема відсутності контролю з боку держави, а не проблема бренду», – зазначає О. Сидоренко.

Часто для здешевлення продукції виробники замінюють найбільш дорогоцінні компоненти. Скажімо, якщо в Європі у крабових паличках вміст м’яса риби 60%, то для нас - лише 20%. У заморожених креветках може міститися до 50% глазурі. Також суттєва різниця буває у складі шоколаду. Наприклад, у шоколаді, який продають в Німеччині, може бути 40% какао-олії, тоді як та ж сама торгова марка в Україні може продавати шоколад лише з 20% какао-олії.

З подібним зіткнулися у Литві, та провели дослідження складу продуктів харчування, які виробляються міжнародними компаніями в ЄС. Як виявилось литовцям не додають какао, цукру та полуниці, порівняно з німцями. Так, наприклад, у чаї Nestea у Німеччині до складу входить лише цукор, а у Литві – сахароза та стевія, у печиві Milka в Німеччині 35% шоколаду, а у Литві лише 32%, в йогурті Activia Danon німцям кладуть 9% полуниці, а литовцям тільки 8,2%. Окрім того, в країнах нової Європи в продуктах використовується більше хімічних домішок, аніж у більш заможних країнах ЄС.
 
До речі, усунення цієї дискримінації Литва добиватиметься через проведення загальноєвропейського дослідження та прийняття відповідних нормативів ЄС.

Аналогічних до проведених Литвою досліджень в Україні на державному рівні немає. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа зазначив, що їхня служба працює у відповідності до українського законодавства і звірятись з західними перевірками не може, оскільки не має бази ЄС. Згідно із новим законодавством, має бути розроблений довгостроковий план моніторингу і буде визначена певна періодичність контролю продукції.

У той же час, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що «литовці отримують в чотири рази менше за німця, а українець - у п’ять разів менше за литовця».

Banner
Banner

Читайте також

Попит на горох нового врожаю може різко зрости в середині літа
18:00 Вчора

Попит на горох нового врожаю може різко зрости в середині літа

На внутрішньому ринку гороху наразі спостерігається зниження цін — перед стартом нового сезону котирування просідають у межах кількох відсотків.

Україна та ЄС шукають компроміс щодо агроекспорту
17:00 Вчора

Україна та ЄС шукають компроміс щодо агроекспорту

Європейська Комісія та Україна домовилися протягом червня–липня 2025 року знайти нове рішення щодо експорту української агропродукції до ЄС, повідомив перший заступник міністра аграрної політики Та

Аграрії можуть забронювати більше працівників: у Дії оновили систему обліку
16:00 Вчора

Аграрії можуть забронювати більше працівників: у Дії оновили систему обліку

Аграрні підприємства тепер можуть забронювати більшу кількість військовозобов’язаних працівників. Зміни стосуються тих, хто був мобілізований після 18 травня 2024 року.

У Сербії стартував сезон заморожування малини: фермери невдоволені цінами, переробники — під загрозою
15:00 Вчора

У Сербії стартував сезон заморожування малини: фермери невдоволені цінами, переробники — під загрозою

У Сербії розпочався сезон збору малини для заморозки. Але замість традиційного пожвавлення галузі — напруження і тривога.

Хліб може подорожчати на 20% до кінця 2025 року – асоціація пекарів
14:00 Вчора

Хліб може подорожчати на 20% до кінця 2025 року – асоціація пекарів

Ціни на хліб в Україні можуть зрости на 20% до кінця 2025 року. Такий прогноз озвучив голова Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.

Мінагрополітики презентує практичний посібник правил Належної сільськогосподарської практики
13:00 Вчора

Мінагрополітики презентує практичний посібник правил Належної сільськогосподарської практики

На вебінарі буде презентовано практичний посібник “Правила належної сільськогосподарської практики для фермерів, виробників та землекористувачів в Україні”, створеного в межах Проєкту ЄС «Інституці

Banner

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

0,01% річних — ALFA Smart Agro та провідні банки України оновили умови агрокредитів
20 листопада 2020

0,01% річних — ALFA Smart Agro та провідні банки України оновили умови агрокредитів

Чотири провідні банки України — Raiffeisen Bank Aval, ОТП Банк, ПроКредит Банк та Альфа-Банк — пропонують аграріям фінансування на купівлю продуктів ALFA Smart Agro на більш вигідних умовах.
Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

Агробізнес 4.0 має на увазі масове впровадження кіберфізичних систем у виробництво (промисловість 4.0), обслуговування всіх людських потреб, таких як праця і дозвілля
6 липня 2017

Агробізнес 4.0 і його наслідки для України

Farming 4.0 або Агробізнес 4.0 - нова тема для дискусії в світовому аграрному співтоваристві.

Земля в Україні подорожчала: скільки коштує гектар
14 лютого 2025

Земля в Україні подорожчала: скільки коштує гектар

З липня 2021 року в Україні діє відкритий ринок землі, який дозволяє продавати та купувати земельні паї.

Жнива-2025: старт може зміститися через примхи погоди
30 травня 2025

Жнива-2025: старт може зміститися через примхи погоди

Жнива озимої пшениці в Україні цього року почнуться з відхиленням від звичних термінів.

БЕБ викрило шахрайство з аграрними грантами на 80 мільйонів гривень
8 червня 2025

БЕБ викрило шахрайство з аграрними грантами на 80 мільйонів гривень

Детективи Бюро економічної безпеки України виявили масштабну схему привласнення коштів, виділених у межах державної грантової програми на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства.

Banner

Наші партнери