Чому українська селекція зернових програє імпортному насінню?

Якщо для  великих міжнародних компаній працювати з Європою і торгувати насінням, вирощеним в Україні, є стратегічно важливим, то вітчизняні виробники та селекціонери у цьому процесі пасуть задніх. Через брак коштів на науку, українська селекція стрімко втрачає попит навіть в очах українського виробника, не кажучи вже про вимогливих іноземців.

На сьогодні на перший план виходить вал зерна, а не його якість. За цими показниками вітчизняні сорти та гібриди програють іноді із розгромним рахунком, пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.

Європа захищатиме свого виробника і більшість тамтешніх фермерів патріотичні – вибирають тільки те насіння, що вироблене  у їхній країні, навіть, якщо воно є дещо дорожчим і не таким якісним. Впевненість у цьому висловив директор агрофірми «АгроРось» Петро Євич. Він наполягає: за рахунок грунтів, погоди та технологій наше зерно нічим не поступається західноєвропейським аналогам, а іноді навіть і краще. Приміром, олійність ріпака на 2-2,5% вища, кондиційні якості та схожість пшениці на дуже гарному рівні, нагадує він.

Як розповідає директор ТОВ«Рапсодія» Ігор Антонік, ще донедавна його підприємство успішно займалось вирощуванням насіннєвого матеріалу сої, проте з приходом іноземних компаній із високопродуктивними ГМО-сортами їм довелось згорнути цей напрямок, бо стало просто не вигідно.

«Одного року ми виробили 500 т насіння сої, але продали всього десять. Бо дев`ять клієнтів із десяти хотіли ГМО-сою, і купували її у міжнародних виробників. На сьогодні, завдяки такій політиці фермерів у нас не найкраща ситуація з вітчизняним насінням сої, соняшника та кукурудзи. Поки що тримаємо позиції по пшениці, проте, якщо і далі виробники вибиратимуть іноземне насіння, а не українське, то ризикуємо втратити і його. Ніхто не задумується  про наслідки і про засилля іноземних компаній на українських теренах, тому відкриття ринку це не є однозначно позитивним рішенням», - стверджує він.

За даними Мінагропроду, лише за 2016 рік Україна імпортувала насіння зернових та олійних культур на загальну суму $350 млн. Це у 20 разів перевищує минулорічні обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу. Таку ситуацію можна пояснити низкою об’єктивних та суб’єктивних причин, зокрема закриттям  ринку Росії (який ще донедавна був одним із найбільших імпортерів нашого насіння), недорозвиненістю  та недофінансованістю вітчизняної селекції тощо. Тож на сьогодні завозити насіння до України є набагато вигіднішим, аніж заробляти на наших посівних одиницях.