Болгарські виробники соняшникової олії опинилися у скрутному становищі: попри те, що ціни на олію в магазинах майже не змінюються, підприємства змушені продавати продукцію зі збитками, розповів голова Асоціації виробників рослинних олій Яні Янєв.
Про це пише Пропозиція з посиланням на apk-inform.com.
Ціни стабільні, але витрати ростуть
За останні п'ять років роздрібна ціна на соняшникову олію коливалася лише на 5–10 стотинок. Янєв навів дані про оптові ціни: у серпні 2021 року вона становила 3,15 лева (78,75 грн), у 2023-му — 2,80 лева (70,00 грн), у 2024-му — 2,79 лева (69,75 грн), а зараз знову повернулася до 3,15 лева (78,75 грн).
При цьому, як зазначив експерт, вартість інших продуктів харчування за цей час зросла на 30–70%. Така стабільність цін на олію не відображає реальних проблем галузі. Виробники зіткнулися з різким підвищенням витрат як на сировину, так і на її переробку, що робить їхній бізнес невигідним.
Дефіцит сировини та конкуренція
Головна проблема болгарської олійної галузі — гострий дефіцит сировини при значних виробничих потужностях. Через посухи останніх років врожаї соняшнику скоротилися, а заборони на експорт олійних культур у країнах-виробниках обмежили можливості імпорту.
Яні Янєв підкреслив, що потужності болгарських підприємств розраховані на переробку 4 мільйонів тонн соняшнику, але цього року було вироблено лише 1,6 мільйона тонн олії.
«Ми створили потужності для переробки 4 млн тонн соняшнику, але цього року виробили лише 1,6 млн тонн олії. Болгарські підприємства змушені зупинятися на тривалі періоди через брак сировини, втрачаючи конкурентоспроможність на зовнішніх ринках», — пояснив він.
Ситуацію ускладнює конкуренція з Україною. За словами Янєва, імпорт української олії до ЄС (2,2 млн тонн нерафінованої та 200 тис. тонн рафінованої) не залишає вільних ніш для болгарської продукції.
Болгарські переробники намагаються адаптуватися, частково переходячи на ріпак та сою, але цих обсягів недостатньо для вирішення проблеми. На думку голови асоціації, виходом могли б стати регуляторні заходи, які б обмежували вивезення сировини та стимулювали її переробку всередині країни.