Бізнес на фундуку, або «золотий горішок» з любомльських полів

Багато хто з власників земельних паїв в останні роки із запуском ринку землі задається питанням: що робити із земельними паями: продавати, здавати в оренду чи залиши собі?

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на lyuboml.rayon.in.ua.

Не мав сумнівів у цьому питанні житель Любомля Олександр Микульський, котрий вирішив зайнятися вирощуванням «золотого горішка» — фундука.

«Вперше заклав невелику площу саджанцями фундука восени 2016 року. Це було десь до 500 саджанців, які купував у польського фермера-підприємця, котрий на той час уже мав у продажу до 50 тисяч одно- та дворічних кущів фундука в рік та продавав їх у Латвію та Україну. Коштував один саджанець тоді 12 злотих», — розповідає пан Олександр.

Та перед тим, зізнається чоловік, для експерименту купив собі три дворічні саджанці різних сортів — два барселонського та один — кримського трапезунд, який дає найбільші плоди. Але, як показав досвід, останній сорт виявився нестійким до весняних морозів, а от перші два — показали себе дуже добре.

Тоді Олександр Микульський і загорівся ідеєю закласти фундукову плантацію.

«В середньому на двох гектарах можна висадити до тисячі дерев, з яких через 5-6 років можна зібрати в середньому 3-4 тони горіха на рік, — розповідає Олександр Микульський. — Навіть одна сім’я може обробляти таку площу з невеликими затратами. Серед позитивних моментів є і те, що горіх може зберігатися, не втрачаючи своїх якостей, до 2-3 років у шкарлупі, та не потребує особливих умов зберігання».

Найбільшим експортером фундука в Україну є Туреччина — 80-90%, тож у наших господарств є шанси заповнити український ринок своїм, українським горіхом, який широко використовують в кулінарії, медицині, для здорового харчування, переконаний любомльчанин. На користь цього грає і той факт, що при вирощуванні фундука не потрібно інвестувати в будівництво дорогих холодильників і антиградових сіток, як в разі вирощування яблук, груші, черешні та інших культур. Немає потреби і в швидкій реалізації горіхів відразу після збору. А при правильному догляді, омолоджуючи кущі, фундукові плантації можуть плодоносити до ста років. Тобто при мінімумі затрат можна отримати непоганий прибуток як для сімейного господарства.

Врожайність з одного дерева в середньому — від 4-5 до 10 кілограм горіха. Минулого року Олександр зібрав 30-40 кілограм, в цьому році — уже 50-60 кілограм з близько 500 більших дерев, зважаючи на те, що минулого року допустився помилок при обрізуванні плодових гілок, тому і врожай цього річ був удвічі менший, ніж очікував.

Зараз на плантації в Олександра висаджено 5 сортів фундука: італійський, каталонський, барселонський, косфорд та варшавський червонолистий.

«Італійський сорт в цьому році у березні підмерз, — ділиться чоловік. — А от каталонський витримує наші приморозки, бо квітка розпускається пізніше. Він, як показав досвід, оптимально прижився в наших умовах. Поки я вчуся на власних помилках, але готовий ділитися досвідом з тими, хто захоче зайнятися фундуковим садівництвом. І це, якщо хтось може подумати, не створення собі конкурентів, а навпаки — агітація зайнятися цією справою та створення партнерів, бо чим більші будуть об’єми вирощування, тим краще буде для оптового продажу».

Поки що врожай реалізовує продавчиням на місцевому ринку. А в майбутньому сподівається на те, що асоціація «Фундук Волині», до складу якої входять 9 засновників, в тому числі одноосібники (також і родина Микульських) та п’ять фермерських господарств, матиме такі об’єми, аби офіційно вийти з ними на оптові ринки України своєю, вітчизняною продукцією. 

Наразі ж фундук збувають за ціною 120-150 гривень за кілограм. Та навіть така ціна, каже, є доволі прийнятною для того, аби дати старт розвитку фундукової справи та заохотити сільське населення вирощувати цю культуру.

«Перспективи цієї справи є, — переконаний Олександр. — Але найбільше хочу бачити, як наші люди господарюють на своїй землі і мають з цього непоганий заробіток.»