Агросектор може врятувати європейську екологію

Європейський Союз чітко визначив стратегічний курс на досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Проте реалізація цих планів неможлива без суттєвого збільшення виробництва біомаси для біопалива, біогазу, біоматеріалів та біохімії.

За оцінками аналітичного центру Farm Europe, до 2030 року ЄС додатково потребуватиме близько 130 млн тонн біомаси, а до 2050 року цей показник зросте до 260 млн тонн.

Зокрема, лише для виконання середньострокових цілей до 2030 року Європі необхідно виробити додатково 26 млн тонн зернових, 19 млн тонн цукрових буряків, 13 млн тонн олійних культур, а також забезпечити виробництво 35 млрд кубометрів біогазу.

Генеральний директор Farm Europe Люк Верне під час тематичного воркшопу наголосив на важливості залучення нових партнерів:

«Біоекономіка – це не окремий сектор, а основа майбутньої вуглецево-нейтральної економіки Європи. І Україна має стати її невід'ємною частиною».

Три ключові бар'єри європейської політики

Попри величезний потенціал європейського аграрного сектору, нинішня регуляторна політика заважає повною мірою реалізувати ці можливості. Люк Верне виокремив три головні бар'єри, які гальмують розвиток ринку:

1. Штучне протиставлення виробництва продовольства та біопалива у політичних підходах.
2. Суворі обмеження на використання сільськогосподарських культур для потреб біоекономіки.
3. Регуляторні механізми, які лише формально покращують паперові показники декарбонізації, але не стимулюють реальне заміщення викопного палива зеленими альтернативами.

Через ці обмеження європейське сільське господарство вже стикається із серйозними структурними викликами. Аграрний сектор ЄС поступово втрачає конкурентоспроможність.

Експерт звернув увагу на тривожні тенденції:

«Незважаючи на позитивні результати у сфері скорочення викидів та екологічних показників, аграрний сектор ЄС втрачає конкурентоспроможність через падіння доходів фермерів, скорочення виробництва окремих видів продукції, демографічні проблеми та зростаючу залежність від імпорту сировини для біоекономіки. Саме розвиток біоекономіки може стать новою економічною моделлю, яка забезпечить фермерам додаткові джерела доходу та стимулюватиме інвестиції в аграрний сектор».

Стратегічний альянс із Україною

За розрахунками аналітиків, навіть якщо європейські фермери підвищать урожайність на 25% до 2050 року, Європі все одно знадобиться додатково близько 20 млн гектарів земель для покриття потреб екологічної структури. Саме тому співпраця з Україною має для Брюсселя вирішальне стратегічне значення.

Замість штучного скорочення сільськогосподарського виробництва Європі необхідно зробити ставку на сталу інтенсифікацію, розвиток сучасних технологій та інтегрованих ланцюгів створення вартості. Спільна робота дозволить забезпечити необхідні обсяги сталого виробництва біомаси та значно прискорить повний енергетичний перехід на континенті.

Резюмуючи свій виступ, Люк Верне закликав до кардинальних змін у стратегії:

«Ми повинні повернути аграрний сектор у центр європейської довгострокової стратегії. Для цього необхідно відновити баланс між продовольчим виробництвом і біоекономікою, забезпечити передбачувані правила, стимулювати інвестиції та розвивати реальну декарбонізацію економіки. Саме така спільна візія України та ЄС здатна зробити біоекономіку справжнім драйвером розвитку».