Агрокластер - нова для України форма співпраці та успіху

В Україні за останній час з’явилася поріняно нова для вітчизняних компаній форма співробітництва – кластер. Це група компаній, розташованих географічно близько одна до одної, які пов’язані між собою і належать до однієї чи різних сфер діяльності, мають одну мету й підтримку від держави чи місцевих органів влади, а також розвиваються завдяки зусиллям регіональних лідерів. Про особливості та функціонування таких утворень  пише agravery.com. 

Найсвіжіший приклад такого об’єднання –  агрофудкластер Agro Food Cluster Kharkiv, який утворився на початку липня. Харківські компанії «Арктика», «Юнітек», «Паритет Агро», м’ясокомбінат «М’ясний» та юридична фірма ILF об’єднали 22 виробників та переробників сільськогосподарської продукції регіону. До Agro Food Cluster Kharkiv також увійшли компанії суміжних галузей — логістики, складування, продажу та правового захисту. Мета – отримати додану вартість на свою продукцію. Кластер підтримала німецька експертна група, і вже восени цього року продукцію учасників представлять на виставці у Кельні.

Порівняно зі світом в Україні кластери – це щось нове. Проте чилійське вино, баварські автомобілі, Силіконова Долина у США, цукрова тростина в Бразилії – це все приклади кластерів, яких у світі нараховують тисячі. На території ЄС понад 2 тисячі кластерів. У США на початку 2000-них років в кластерах було задіяно 57% всього працездатного потенціалу країни, а їх частка у ВВП склала 61%. Програми з розвитку кластерів мають понад 75 країн світу. Саме поняття кластерів ввів на початку 90-тих років бізнес-гуру Майкл Портер. Він запитав у аудиторії: чому всередині країни одні регіони розвиваються набагато потужніше, ніж інші? У  цих регіонах була географічна концентрація організацій навколо однієї smart-спеціалізації, які і конкурують, і співпрацюють.

В Україні перші спроби створити таке угруповання були зроблені в середині 90-х років. За ініціативою бізнесу, викладачів університету, мерів кількох міст та представників обласної адміністрації  у  1998 році з’явився перший кластер будівельної галузі «Поділля Перший». Він досяг успіхів на місцевому ринку та вийшов на будівництво об’єктів за межі свого регіону. Далі почали об’єднуватись представники інших галузей: так з’явились  у переробно-харчові, туристсько-рекреаційні, логістичні, деревообробні, IT-кластери і зрештою, агрокластери.

Фахівці стверджують, загалом в Україні  70-100 кластерів. Як пояснює експерт з розвитку кластерів та підтримки кластерних ініціатив ГО «АгроЛьвів Консалт» Ганна Антонюк, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, можна нарахувати лише 10-12 кластерів. Проте існують і так звані неформальні кластери. Крім того, кластер може бути зареєстрований але фактично не працювати.

Зараз держава фактично відділена цього процесу, відповідного законодавства в Україні та дотацій із держбюджетів просто не існує. «Європейські кластери можуть формувати на 50-70% за рахунок дотацій з державного бюджету, вітчизняні кластери можуть розраховувати на власні сили, або в кращому випадку на кошти донорських організацій», – говорить Антонюк.

Найбільш активними регіонами у розвитку кластерів фахівці називають Київську, Закарпатську та Запорізьку та Харківську області. А найкращими прикладами кластерів в Україні останнього часу є новостворена за підтримки Києво-Могилянської бізнес-школи Українська продовольча долина (Ukrainian Food Valley), Agro Food Cluster Kharkiv та «Український органічний кластер».