Аграрії вимагають збільшити фінансування Держпродспоживслужби

Громадські професійні організації АПК: Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу", Всеукраїнська Аграрна Рада, Асоціація "Союз птахівників України", корпорація "Тваринпром", Асоціація свинарів України написали відкритого листа до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з вимогою збільшити фінансування протиепізоотичних заходів. Про це повідомляє propozitsiya.com з посиланням на УКАБ.

У зверненні зазначається, що протягом останніх двох років в Україні значно збільшилась кількість випадків ураження АЧС та загострився ризик поширення ящура, нодулярного (вузликового) дерматиту ВРХ, сказу, лейкозу ВРХ, лептоспірозу, сальмонельозу. З початку року в Україні зареєстровано 79 випадків захворювання на африканську чуму свиней. За прогнозом FAO в 2017 р.і кількість випадків захворювання збільшиться до 117-ти, при цьому кожен четвертий спалах ймовірно буде в свинарських господарствах, в першу чергу, з низьким рівнем біозахисту. З початку року через АЧС було утилізовано 9,1 тис. голів свиней, що призвело до додаткових втрат для господарств на рівні 29 млн грн.

Також епізоотична ситуація погіршується і в сусідніх країнах. Зокрема, щотижня фіксується по декілька спалахів АЧС на території європейського континенту.

Експерти підрахували, що на планові протиепізоотичні заходи у 2017 р. необхідно 337,486 млн грн. Це складе 11% від суми прямих надходжень до бюджету від виробництва молока, яловичини та свинини, та є незначним порівняно із потенційними збитками, які може отримати галузь, зазначають фахівці. У той же час, у бюджеті на 2017 р. передбачено 50,44 млн грн., що становить лише 14,9% від фактичної потреби.

У зверненні наголошується, що потенційні збитки від погіршення епізоотичної ситуації майже в 10 разів більші, ніж видатки на її стабілізацію. Превентивні дії та/або швидка вакцинація набагато дешевші, ніж реакція на масове поширення хвороби. У випадку якщо кошти не будуть виділені, фактичні потреби у фінансуванні можуть зрости в 4-5 разів вже в 2017 р.

Недооцінення ризиків епізоотичного стану вплине не лише на стан тваринництва та промислові підприємства, а й на більшість домогосподарств, які втратять худобу, а разом із нею і засоби існування. Під загрозою може опинитися біологічна безпека як складова національної безпеки, зазначають учасники ринку.

Погіршення епізоотичної ситуації в країні тягне за собою ризики скорочення виробництва основних видів м’яса в Україні та прямих втрат надходжень до бюджету на рівні 2,8 млрд грн. Це також зумовить ризик згортання експорту тваринницької продукції. За результатами 2015 р. українські виробники свинини та ВРХ поставили на зовнішні ринки продукції на суму 341 млн дол., за три квартали 2016 р. - 188 млн дол.

Цього року Румунія, Казахстан, Білорусь, Молдова і Вірменія призупинили або заборонили імпорт свинини через африканську чуму свиней з певних регіонів України. Зменшення поставок тваринницької продукції закордон призведе до збільшення імпорту й погіршення валютного балансу та може повернути Україну у статус сировинного придатка. Наслідки погіршення епізоотичної ситуації проявляться і на рослинницькій продукції. У 2015 р. Білорусь уже забороняла імпорт фуражної пшениці і кукурудзи з регіонів, де були виявлені спалахи АЧС, цього року значно ускладнений експорт шроту у цю країну.

У листі наголошується на необхідності доопрацювання проекту Державного бюджету України на 2017 р. до другого читання та сприянні вирішенню питання щодо збільшення бюджетних призначень Держпродспоживслужби з метою стабілізації епізоотичної ситуації в державі.