Через тривале блокування чорноморських портів українські аграрії можуть недосіяти близько 20% запланованих площ. Найбільші ризики стосуються господарств, які не мають достатньо обігових коштів для проведення весняної посівної кампанії 2027 року. Такий прогноз в інтерв’ю Mind озвучив генеральний директор «ТАС Агро» Олег Заплетнюк.
За його оцінкою, тривала експортна криза поступово виснажує фінансові резерви виробників. Частина аграріїв уже відмовилася від посіву окремих культур, зокрема озимої пшениці та ріпаку. На наступний сезон очікується подальше скорочення площ під цими культурами, а також значне зменшення посівів кукурудзи.
Заплетнюк вважає, що за несприятливого розвитку ситуації недосів може становити близько 20% загальної площі. Цей показник не є точним розрахунком, оскільки масштаби скорочення залежатимуть від тривалості кризи та фінансового стану господарств. Що довше зберігатимуться проблеми з експортом, то більше площ можуть залишитися незасіяними.
Частина виробників намагатиметься перейти на культури, які забезпечують швидшу реалізацію та надходження коштів. Серед можливих альтернатив керівник «ТАС Агро» називає соняшник і сою. Водночас такий перехід також потребує фінансових ресурсів, тому скористатися ним зможуть передусім господарства, які матимуть достатньо обігових коштів.
Особливо складною може бути ситуація для малих і середніх фермерських господарств. На відміну від великих агрохолдингів, їхній фінансовий стан і плани на весняну кампанію складніше оцінити. За словами Заплетнюка, саме ці виробники становлять основу агровиробництва в Україні, а тому їхні проблеми з фінансуванням можуть мати значний вплив на загальні посівні площі.
Додаткові ризики для південних регіонів створюють посуха та воєнні загрози. За таких умов місцевим господарствам складніше отримувати високі врожаї й накопичувати кошти для наступного виробничого циклу.
Керівник компанії також звертає увагу на наслідки простою земель. За його оцінкою, навіть якщо поле не засівати, господарство продовжує витрачати близько $200/га на оренду. З урахуванням необхідності контролювати бур’яни загальні втрати можуть сягнути $300–350/га. Тому, на його думку, навіть за складної економічної ситуації виробникам доцільно шукати можливості продовжувати обробіток землі.