Укр
Огляди продукції
Мед: демпінг, фальсифікації та тренди ринку
19.11.2019
4752
«Європа хоче їсти український мед, а не китайський», - кажуть європейці. За останні десять років вітчизняна медова галузь зробила істотний ривок і увійшла до п'ятірки світових виробників меду. І, здавалося б, все добре, але ціни на цей продукт знижуються, а конкуренція зростає. До того ж репутацію українського меду, який дуже часто хвалять за його високу якість, підточує фальсифікат.
Про парадокси українського меду в світовому масштабі
За останні чотири роки кількість бджолиних сімей у всьому світі зросла лише на 9,2%, а кількість виробленого меду - на 58,7% (згідно зі статистикою ООН). Така диспропорція означає, що на ринку багато фальсифікату, і це турбує світову громадськість.
«Коли Україна з 2013 року стала активно нарощувати експорт меду, на французькому ринку вирішили з'ясувати походження поставок (французи мало його виробляють, але багато імпортують і дуже люблять цей продукт)», - розповів Дмитро Кушнір, співзасновник компанії «Медові брати», що продає свій мед на французький ринок. Коли французи прийшли до висновку, що бджолиних сімей в Україні більше не стає, а мед експортується активно, вони перестали купувати цей український продукт. Незабаром у Франції приймуть закон про обов'язкове маркування країни походження меду…
«Я чув чимало нарікань від болгар, чехів, словаків на адресу українських виробників меду. Вони постійно запитують: чому на український мед така низька ціна, адже натуральний продукт не може коштувати так дешево! Разом з колегами ми шукали відповідь на це питання і, на жаль, прийшли до висновку, що в гонитві за прибутком і в Україні фальсифікують мед», - розповів Володимир Стретович, президент Союзу пасічників України.
Ми не можемо порахувати скільки в країні пасічників (за різними оцінками - від 100 до 400 тисяч) і бджолиних сімей, який мед виробляємо, скільки залишаємо на внутрішнє споживання, реалізуємо на ринках і передаємо в лікарні. Спілка пасічників України зацікавлена в тому, щоб виробники меду реєструвалися, показували своє господарство. Зараз з'являється нова вимога: якщо пасічник хоче щоб його мед продавався - треба зареєструватися в якості оператора ринку.
Як зазначає Олександр Дулгер, директор КТ «РЕМФЕРТ і Кандла», ТМ «Медова біржа», фальсифікація меду існує і на рівні експортерів, і серед пасічників. Найбільше підробляють весняний мед. Сиропи містить половина весняних медів, що продаються на базарі - їх згодовують бджолам під час збору або додають в продукт. Держава не в змозі навести порядок у цій сфері, оскільки в нашій країні відсутні методики, які контролюють вміст сиропів у меду.
Нових вимог до якості меду на українському ринку поки немає, але посилюються старі. Зокрема, пильніше контролюються антибіотики. Згідно зі світовою статистикою, з 2016 по 2019 рік частка меду, в якому були знайдені залишки антибіотиків, зросла з 10% до 25%. Найнеприємніше, що весь мед, який не купують експортери, вживається на внутрішньому ринку. Для довідки: в Україні регламентується вміст в меду тільки чотирьох антибіотиків, а в США і Європі - восьми.
Зараз у світі з'являється все більше методик для виявлення фальсифікації меду, але в Україні вони поки що не впроваджуються - це велика проблема. Цікаво, що в світовому рейтингу шахрайства мед займає третє місце. У липні цього року уряд Канади опублікувало дослідження, проведене в 2018-19 роках: з 240 зразків меду відібраних з магазинів і на оптових складах, 22% виявилися фальсифікованими, тобто містили сиропи.
Як розвивається український ринок меду в 2019 році
«Чому Україна з'явилася на світовому ринку як новий постачальник меду саме десять років тому? Тоді склалася висока ціна на продукт і всі побачили в цій ніші нові можливості», - пояснює Віктор Іванченко. Але якісного розвитку медового ринку в Україні не відбулося, оскільки ніхто не працював над збільшенням продуктивності виробництва меду і національної статистикою, як наслідок - на даний момент немає надійної системи простежуваності походження цього продукту. Тому наскільки швидко Україна змогла наростити обсяги продажів меду, настільки ж швидко здатна втратити ці досягнення.
Щоб вийти на новий рівень у виробництві меду, потрібна спільна робота держави, різних соціальних і комерційних організацій, бджолярів, всіх учасників ринку. Пасічники пропонують розробити і затвердити Комплексну державну цільову програму розвитку бджільництва в Україні до 2025 року.
«Бджільництво залишається однією з небагатьох галузей в Україні, що працює так, як це було прийнято на початку і середині ХХ століття. Але якщо українські виробники меду не перейдуть на нові технології - втратять свої позиції і не зможуть протистояти іншим учасникам ринку», - вважає Олександр Дулгер.
Щоб бути конкурентоспроможними, потрібно підвищувати ефективність пасік і впроваджувати різні розумні пристрої, ваги, контролери, датчики температури, вологості і звуку. Це дороге обладнання, але його повсюдно не використовують - встановлюють в контрольних вуликах на великих пасіках.
Інноваційні рішення дозволяють ефективно обслуговувати велику кількість вуликів, спостерігати за тим, що відбувається і вчасно вживати необхідних заходів для продуктивної роботи бджолиних сімей. Автоматизація роботи на великих пасіках дозволяє знижувати витрати на утримання бджіл і витрати на виробництво меду, що ростуть у всьому світі.
Невеликим бджільницьким господарствам експерти радять організовуватися в кооперативи і брати кредити, щоб придбати необхідне обладнання. До речі, українці вже розробляють бджолині вулики на сонячних батареях, але, на жаль, сьогодні такі інновації більше затребувані в Канаді та Польщі, а не в Україні.
Як відзначають експерти, реалізуючи свою продукцію на експорт, важливо пам'ятати, що сьогодні весь світ хоче торгувати через інтернет. Наприклад, в Північній Америці і Європі найефективніший майданчик - Amazon, а вся Південно-Східна Азія продає свою продукцію на Alibaba (найбільшій у світі онлайн B2B торговій платформі). Наприклад, на Alibaba можна купити і 1000, і 100 тисяч тонн меду. Вузькоспеціалізованих майданчиків для продажу меду не існує.
Підсумки медового сезону-2019
Досить часто українських пасічників дорікають за виробництво змішаного меду, який займає 99% експорту (домінує соняшниковий мед). Мовляв, це неправильно, оскільки сьогодні в усьому світі вважають за краще купувати сортовий мед - так званий монофлорний (вироблений бджолами з нектару рослин переважно одного виду), він і цінується вище.
Але різновиди меду можна класифікувати не тільки за ботанічним походженням, а й за споживчими властивостями (рідкі світлі, рідкі темні, кристалізовані). Сортів меду в світі - десятки сотень. Найпопулярніший - світлий рідкий мед.
Однак смаки на цей продукт в різних регіонах світу відрізняються. Наприклад, на азіатському ринку віддають перевагу темному рідкому меду, з яскраво вираженим ароматом. А найбільш споживаний мед в Японії - суміш акації з ріпаком (після пастеризації ріпак стає прозорим і світлим). Основний постачальник цього продукту в Японію - Канада. Цікаво, що японці вважають соняшниковий мед одним з найкращих.
«Підсумки медового сезону-2019 дещо гірше торішнього. Але у пасічників збереглися досить великі запаси минулорічного меду і це видно по тих пробах, які ми відбираємо. Тому критичної ситуації немає», - розповів Віктор Іванченко, директор з розвитку компанії« Асканія-Пак».
Звичайно, залежність виробництва цього продукту від погодних умов - пряма. В цьому році був катастрофічно низький збір липового меду, недостатньо хороший - акацієвого. Ця залежність від погоди в меншій мірі видно зі збору соняшникового меду, оскільки в Україні - дуже великі насадження соняшнику, який цвіте тривалий період. А ось у липи та акації вкрай короткий період цвітіння, тому вплив погоди в даному випадку вкрай важливо. До речі, в цьому році гречаний мед буде рідкістю.
Що впливає на ціну меду
Через експансію азіатських експортерів спостерігається повсюдне зниження цін на мед, починаючи з 2014 року. Азіати швидко зметикували, що попит на екопродукти (до яких відноситься мед) збільшується у всьому світі і стали нарощувати його виробництво.
Китайський мед - найдешевший, його ціна з кожним роком стає все нижчою й нижчою. Якщо українці в середньому продають свій змішаний мед на експорт по $ 1,8-2,3 за кг, аргентинці по $ 2,3-2,5, то китайці - по $ 1,3-2,02. Як прогнозують експерти, ціна на мед буде знижуватися ще кілька найближчих років.
З 2010 по 2018 рік експорт меду з України зріс у 7 разів, проте в 2018 році продажі українського меду за кордон впали на 27% (було експортовано 50 тис тонн). Згідно з офіційними даними в нашій країні в цілому спостерігається скорочення виробництва меду, але експорт зростає. Ця «арифметика» викликає велику увагу з боку імпортерів.
Сьогодні український мед експортується до 50 країн світу. Основними ринками його збуту є країни ЄС (83%) і США (9%) (за підсумками січня-серпня 2019 г.). Серед європейських країн найбільші покупці - Польща, Німеччина та Бельгія, які в середньому імпортують 2/3 українського меду, що постачається до країн Європи.
«Постачальники українського меду насправді працюють скрізь: на американському та азійському ринках, максимально повно - на європейському ... Наші виробники намагаються співпрацювати з Японією, але в цій країні до меду вкрай специфічні вимоги», - розповів Віктор Іванченко.
Ціни на сортовий мед відрізняються. Наприклад, в США конюшиновий мед купують за $ 4, цитрусовий - за $ 5,3-5,7, змішаний квітковий - $ 5,1, лохиновий - $ 4,85, а соняшниковий — за $3,9.
«На сьогоднішній день мед в Україні є експортно-орієнтованим продуктом: на зовнішні ринки постачається близько 60-70% виробленого в країні продукту», - розповіла Анна Бурка, національний експерт ФАО (ООН). Серед основних конкурентів України можна виділити Індію, яка за останні п'ять років подвоїла обсяги експорту меду. Останнє стало можливим, в тому числі за рахунок жорсткого цінового демпінгу, яким раніше відрізнявся тільки Китай. Середня експортна ціна індійського меду за той же період знизилася майже на 39%. Аналогічна ситуація і з Аргентиною.
На тлі зростання виробництва і споживання меду, список провідних експортерів меду незмінний: лідирує Китай (за останні сім років обсяги експорту меду зросли на 32%), збільшилася частка Аргентини (на 24%), істотно зросла частка Індії в світовій торгівлі медом (до 8% в 2018 р). Мексика стала виробляти мед в два рази більше, а В'єтнам - в 2,5 рази.
Незважаючи на світове падіння цін на мед, українським виробникам торгувати медом на зовнішніх ринках вигідно: ціна меду між роздрібною ціною на українських базарах і при здачі на експорт відрізняється в 3-4 рази. Цікавий нюанс: як зазначає Віктор Іванченко, якщо український бджоляр-професіонал обслуговує в середньому 100 бджолиних сімей, і це дозволяє йому жити з отриманих доходів, то канадський бджоляр починає заробляти, тільки починаючи з пасіки в 500 родин.
Ксенія Мелешко
Читайте також
Інтерв'ю
Від успішного менеджера до засновника бізнесу. Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро» разом із норвезьким інвестором створив команду однодумців, які цінують та люблять сільське господарство. Компанія є надійним... Подробнее
Зернозбиральні комбайни — це спеціалізовані сільськогосподарські машини, які щороку мають відносно невелике часове вікно для використання, але навіть й за такої умови вони є ключовими машинами у сільському господарстві. Від їхньої... Подробнее
Статті
1
0
