Десикація сої

Останніми роками передзбиральна десикація стала невід’ємною частиною агротехнології вирощування сільськогосподарських культур. Особливо це стосується таких культур, як горох, картопля, пшениця, ріпак, соняшник, соя, гідний урожай яких неможливо одержати без застосування десикації.

Десикація (від лат. Desiccare — висушувати) — це надійний спосіб зберегти врожай і домогтися дружного швидкого дозрівання культури навіть за несприятливих кліматичних умов. Цей захід зазвичай виконують у фазі фізіологічної стиглості культури, коли припиняється процес її зростання й споживання поживних речовин та не накопичується маса сухих речовин.

Соя — особлива культура. Для неї характерна фізіологічна різноякісність. Це проявляється в тому, що на окремих рослинах чи навіть бобах однієї рослини відбувається неодночасний розвиток і дозрівання. Тобто боби навіть на одній рослині можуть мати різний ступінь зрілості. Особливо посилюється цей ефект за несприятливих погодних умов, наприклад за дощової та холодної погоди. Тобто в період дозрівання сої формується неоднорідний урожай, і щоб домогтися дружності дозрівання, потрібно застосувати спеціальні препарати — десиканти. До того ж забур’яненість посівів і поширення хвороб призводять до кількісних і якісних втрат урожаю. Прохолодна й волога погода в період достигання насіння спричиняє подовження вегетаційного періоду культури, а це, у свою чергу, унеможливлює використання сої як основного попередника під озимі зернові.

В основі фізіологічної дії десикантів лежать незворотні перетворення колоїдів клітини в бік ослаблення здатності тканин утримувати воду. Тобто діюча речовина десиканту утворює в рослині сої сильні оксиди, які руйнують клітинні мембрани й цитоплазму. В результаті цього відбувається швидка втрата клітинного соку, тканини швидко зневоднюються, і рослина висихає.

У Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, зареєстровано і, відповідно, дозволено для проведення десикації низку препаратів на основі діючої речовини дикват (Везувій, Діквалан, Регістан, Суховій, Реглон Супер, Скорпіон). Ці препарати мають чітко виражену контактну дію. Тому під час їхнього використання слід забезпечити максимальне покриття рослин препаратом, чого можна досягти за використання більшої норми витрати робочого розчину — від 300 л/га і більше. Механізм дії полягає в порушенні фізичних і біохімічних процесів у рослині, що послаблює водоутримувальну здатність клітин і спричинює їхню загибель і зрештою — висихання рослин. Висихання рослин відбувається впродовж п’яти–семи діб, а за умов низьких температур — до десяти.

Вибір десиканту та строки його застосування роблять на основі фітосанітарного стану посівів, погодних умов і врахування тривалості дії препаратів. У разі, якщо поле має високий ступінь засміченості бур’янами, особливо багаторічними, ефективніше застосувати (незалежно від рівномірності дозрівання культури) препарати на основі гліфосатів. Це дає, з одного боку, можливість прискорити дозрівання культури, з другого — забезпечує знищення бур’янів, з якими часто боротися в посівах культури досить складно або ж неможливо.

Гербіциди суцільної дії, якими є гліфосати (Гліфовіт, Напалм, Торнадо 500, Торнадо 540), мають системну дію. Проникаючи в рослину через листки та інші зелені частини й поширюючись усіма органами, вони досягають їхньої кореневої системи, блокують синтез амінокислот, що призводить до ураження точок росту й повного відмирання надземних і підземних органів. Одночасно висихають листки й стебла культури, також усихають бур’яни, що значно полегшує збирання сої. Загибель та висихання рослин відбувається через 10–14 днів, за умов низьких температур — до 20 днів. Використання для десикації гербіцидів суцільної дії дає можливість звільнити поля від багаторічних бур’янів, забезпечуючи повну їхню загибель, та якісно підготувати ґрунт під наступні культури. Для посилення гербіцидного ефекту в боротьбі з дводольними багаторічними бур’янами можна застосувати бакові суміші, додавши препарати на основі 2,4-Д або дикамби.

Також як десикант використовують і препарати на основі глюфосинату амонію (Баста), що відноситься до гербіцидів суцільної дії. Препарат збільшує рівень накопичення вільного аміаку, що призводить до швидкого побуріння зеленої маси рослин. Унаслідок його дії відбувається також зниження рівня амінокислоти глютамін, уповільнення процесу фотосинтезу. Це призводить до повільнішого, але водночас тривалішого ефекту. Результат дії препарату з’являється за 10–14 днів після обробки.

Оптимальною температурою пові­тря для проведення обробок десикантами є температура 10–12°С. Вплив препаратів на рослини відбувається швидко — протягом 30–60 хвилин. Після закінчення цього часу випадання опадів уже не здатне знизити ефективність обробки. Для десикації використовують сучасні обприскувачі з широким захватом, високим кліренсом і великою швидкістю обробки. Їхня швидкість руху полем становить до 20 км/год, водночас скорочуються витрати препарату до 30% через повне унеможливлення знесення препарату.

Норми витрати десикантів залежать від вмісту діючої речовини у препараті. Гліфосат у формі ізопропіламінної та калієвої солі, 480 г/л, використовують із нормою витрати 2,4– 3 л/га. Препарати на основі диквату, 150 г/л — із нормою витрати 2– 3 л/га, на основі глюсифікату амо­нію, 150 г/л — 2 л/га.

Розпочинати десикацію слід за вологості насіння 30–50%, і побуріння бобів нижнього та середнього ярусів. Сонячна й спекотна погода прискорює прояв візуальних ознак дії препаратів, проте трохи зменшує їхню ефективність. Десиканти вносять шляхом наземного обприскування, а на великих площах — із застосуванням авіації.

Для визначення терміну повної стиглості насіння та збирання сої зазвичай керуються такими показниками: опадання листя, підсихання й побуріння стебел і бобів на всій рослині, від­окремлення насіння від стулок за вологості насіння не більше як 14–16%.

Десиканти часто застосовують у суміші з 15%-вим розчином сечовини (карбаміду), в такому разі норму витрати зменшують на 25% без зниження ефективності дії препаратів. Для посилення дії десиканту та підвищення продуктивності рослин сої ефективним є застосування суміші препаратів із 10%-вим розчином аміачної селітри. Ці препарати рекомендують додавати під час роботи з гербіцидами.

Десикація посівів є важливим агротехнічним прийомом у технології вирощування сої, особливо в умовах дощової осені. Цей спосіб дає змогу швидко та якісно провести збирання врожаю культури й значно зменшити витрати на доведення насіння до технологічних і посівних кондицій.

Цей технологічний захід, крім названих переваг, також сприяє зниженню витрат на сушіння насіння, а за певних умов може бути єдиною можливістю зберегти весь урожай. Адже насіння з підвищеною вологістю легко піддається механічним пошкодженням, а також схильне до самонагрівання й пліснявіння. Також користь десикації полягає в зменшенні рівня засміченості посівів, завдяки чому чистота й санітарний стан посівів поліпшуються.

Застосування десикації на посівах сої дає можливість скоротити термін достигання насіння на п’ять — десять діб, знижує вологість насіння, допомагає зберегти його якість, знімає потребу післязбирального сушіння врожаю, зменшує засміченість поля та знижує втрати під час збирання.

В. Сергієнко,

канд. с.-г. наук

журнал «Пропозиція», №9, 2019 р.