Завдяки уряду Франції бібліотека УААН поповнила свій книжковий фонд

У читальному залі Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук відбулася незвична для цієї установи подія: Посольство Франції в Україні від імені уряду своєї держави безплатно передало фонду бібліотеки понад три сотні новітніх галузевих видань французькою мовою. Як запевнив присутніх Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Франція в Україні Жак Фор, усі книжки актуальні, видані не більш як два роки тому. Колекцію з 313 видань українським читачам подарувала Національна бібліотека Франції.

— Я в Україні три місяці, — розповів Жак Фор, — але вже відчуваю, наскільки Україна й Франція схожі. Це одні з найбільших аграрних країн Європи.
За словами посла, дві держави могли б бути просто конкурентами на глобалізованих і часто спекулятивних світових ринках. Але керівники наших країн зрозуміли обопільні переваги співпраці. В аграрному секторі, підкреслив Жак Фор, у нас сфери спільних інтересів: це й насінництво, і генетична селекція тварин, і система гарантування якості та безпеки продуктів харчування.
Так, за участю Національного інституту агрономічних досліджень Франції, Французького інституту тваринництва триває робота над двосторонньою угодою про співпрацю в галузі генетичної селекції тварин. Цей проект стане доповненням до співпраці, початок якій поклало створення в Черкасах, спільно з Інститутом Академії аграрних наук, французько-українського навчально-інформаційного центру з питань тваринництва.
Жак Фор також поінформував присутніх на заході журналістів, що нині фахівці працюють над угодою про співпрацю Національного аграрного університету України та Вищої агрономічної школи, що в Тулузі.
— Дуже втішатимуся, — сказав посол, — якщо документ передбачатиме створення порталу з аграрної освіти й Державна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН посяде в ній належне місце.
Жак Фор не приховував здивування, ознайомившись із французькомовними виданнями, які бібліотека зберігає в своїх фондах понад сто років: “Як француз і як людина, яка не має відношення до сільського господарства, вражений, що у вас є книжки про Наполеона”.
Справді, у фондах бібліотеки, підтвердив її директор, професор Віктор Вергунов, “зберігаються не тільки рідкісні книжки, а й ті, що належать до національних культурних надбань як України, так і Франції”. За його словами, є державна потреба для обох країн здійснити спеціальні роботи з ретельного збереження безцінних видань і, головне, вільного доступу до них завдяки сучасним електронним засобам.
Директор бібліотеки подякував також радникові з аграрних питань при уряді України, академіку Французької академії сільськогосподарських наук Жан Жаку Ерве, який не лише допоміг у проведенні кількох “проблемних”, за словами Віктора Вергунова, семінарів і зустрічей, а й посприяв у наданні фінансової допомоги бібліотеці на передплату французьких галузевих періодичних видань.
Передані книжки, розповів Віктор Вергунов, агробіологічного та природознавчого ухилу, й “бібліотека готова зробити їх доступними для користування всім бажаючим в Україні... Їхня тематика свідчить, що вони можуть задовольнити потреби і медиків, і педагогів, і фізиків, і юристів, і істориків, і економістів, і архітекторів”.
Своєю чергою, директор бібліотеки презентував свій історичний нарис “Агрономія для розвитку тваринництва України і Франції XVII — початку XX ст.: події, факти, особистості”. У ньому викладено цікаві відомості. Приміром, поняття “агрономія” вперше в світі використав французький абат Розьє наприкінці ХVII століття, а визначення “зоотехнія” 1849 року першим ужив у мовленні француз Бодеман. А перша державна дослідна установа тваринницького напряму в Росії — Сердобольське дослідне поле з дослідною фермою Сердобольського повіту Саратовської губернії — виникла тільки 1910 року. Практично всі новітні наукові знання тривалий час імперія отримувала з інших країн, зокрема із Франції, таким чином фактично заощаджуючи бюджетні кошти на дослідній справі.
Нині мало хто згадує, що все діловодство в Російській імперії до 90-х років ХІХ століття вели французькою мовою. Крім того, система організації освіти в країні, завдячуючи Олександру І, була запозичена із Франції. Як наслідок, щодо аграрної галузі в Росії запроваджують, приміром, організаційну форму — зразкову ферму, розробником якої є маркіз де Тюрбії. На базі однієї з них було створено сучасний Луганський національний аграрний університет. І таких прикладів у нарисі наведено чимало.
Особливе місце у виданні присвячено вкладу окремих особистостей у розвиток вітчизняної дослідної справи. Вагомим тут є вклад Дюка де Рішельє у заснування першої державної галузевої дослідної інституції України та Росії — Нікітського ботанічного саду, 200-річчя якого відзначатимемо 2012 року.
— Є всі підстави, враховуючи вже наявний історичний досвід, можновладцям використати його сьогодні, — підсумував Віктор Вергунов.
Бібліотекарі, які змогли, завдяки французам, поповнити книжковий фонд, по-українському щиро обдарували й пана посла. Серед подарунків були й несподівані: пляшка справжньої української оковитої з назвою “Три гички” та “екологічно чистий” шмат сала.

Валерій Друженко
Фото автора