Застосування органічних кислот у сучасному свинарстві

На думку більшості експертів, застосування органічних кислот у свинарстві є ефективним та економічно виправданим. Завдяки поліпшенню гігієнічних властивостей кормів і питної води покращується травлення тварин, нормалізується їхня шлунково-кишкова мікрофлора.

Ю. Лаптєв, лікар вет. медицини,
заступник директора, ТОВ «ВіталаК»

У якій формі застосовувати кислоти:  рідини або порошку, — тваринники вирішують самостійно, головне — розуміти, що важливим чинником є правильна комбінація кислот у продуктах.
 Природна альтернатива антибіотикотерапії
Масове використання антибіотиків породило проблему резистентності таких збудників інфекційних хвороб, як кишкова паличка, ентерококи, кампілобактерії, стафілококи. Так, за гострих інфекційних захворювань антимікробні препарати застосовують протягом п’яти-семи днів. Втім, деякі захворювання, наприклад, дизентерію свиней, рекомендують лікувати протягом 21–28 днів.
Проте антибіотики для лікування органів систем травлення та дихання чинять вплив як на патогенні, так і на корисні бактерії ШКТ. У такому разі в травному каналі посилюється ріст колоній гриба Candida, який загострює перебіг дисбактеріозу. Своєю чергою, це істотно знижує ефективність засвоєння поживних речовин, що зрештою спричинює гальмування темпів росту.
У Європі з 2006 р. заборонено додавати антибіотики в корми та воду, тому велику увагу приділяють використанню альтернативних засобів.







Сприятливо впливають на травну систему тварин органічні кислоти, які підкислюють її внутрішнє середовище. Органічні кислоти допомагають оптимізувати умови для виділення ферментів, сприяючи травленню. У кислому середовищі активність ферментів підвищується вдвічі-втричі, завдяки чому поліпшується засвоєння поживних речовин, а також створюється захисний бар’єр від інфекцій.
Органічні кислоти як природна альтернатива антибіотикам поліпшують конверсію корму, підвищують середньодобовий приріст тварин, знижують рівень їхньої захворюваності і смертності.
Знизити рН
Органічні кислоти мають одну загальну властивість: вони можуть знижувати значення рН, унаслідок чого мікроорганізми втрачають здатність до розмноження або гинуть. Проте властивість знижувати рівень рН у різних кислот різна, вона залежить від розміру молекул, а також ступеня дисоціації, тобто вивільнення іона Н+ у водному розчині. Кожна кислота має власну константу дисоціації рК (рК — значення рН, за якого кислота функціонує на 50% як кислота і на 50% — як активна, дисоційована, форма). Саме від рК залежить ефективність підкислення. Константа дисоціації у більшості органічних кислот коливається у межах рН 3–5 (деякі кислоти мають декілька констант кислотності рК, наприклад, лимонна і фумарова). Усі ці кислоти різняться за хімічним складом і тому мають різні властивості й способи дії.





Антимікробна дія
Окрім зниження значення рН, кислоти пригнічують життєдіяльність бактерій, розвиток дріжджів і пліснявих грибів. Наприклад, мурашина кислота має сильну антибактеріальну дію, знищує сальмонели та кишкову паличку, припиняє ріст дріжджів, що особливо корисно за рідкого типу годування тварин. Пропіонова кислота пригнічує зростання пліснявих грибів і дріжджів, і тому її часто застосовують для консервації зерна, профілактики утворення плісняви та дріжджів у кормах.
Різні монокислоти мають різні властивості, тому їхнє використання слід ретельно вивчати і розраховувати у кожному конкретному випадку (таблиця). Поєднуючи кращі властивості кислот із різним значенням рК, можна досягти синергічного ефекту і майже ідеальної дії на бактерії, плісняві гриби, дріжджі, водночас агресивної дії на корисну мікрофлору шлунково-кишкового тракту не відбувається. Крім того, на відміну від антибіотиків органічні кислоти не викликають появи резистентності у бактерій.

Період після відлучення поросят
Фахівці, що працюють на свинарських комплексах, знають, що відлучення поросят від свиноматки — дуже відповідальний період вирощування. Ускладнення, що досить часто виникають у цей час, значно знижують загальні виробничі показники (смертність молодняку сягає 12–15%).
Головною причиною цього є вікова специфіка розвитку поросят. Так, дія колострального імунітету поросят триває протягом 35 днів після народження, потім відбувається зниження концентрації імуноглобулінів в організмі. До того ж у поросят у цей період спостерігається низький рівень синтезу власних імуноглобулінів, через що вони залишаються незахищеними від інфекцій. Особливо негативний вплив на травну систему поросят має сильний стрес у процесі відлучення. Встановлено, що під час відлучення змінюється робота шлунку, скорочуються ворсинки кишечника, а це сприяє бурхливому росту популяцій Е. coli. Під впливом стресу розвивається дисбактеріоз. Для контролю за перебігом післявідлучного періоду застосовують комбінацію рідких органічних кислот, які поросята засвоюють разом із споживанням питної води.
 Підкислення питної води для поросят від дня їхнього відлучення знижує стрес, допомагає контролювати бактеріальний фон у шлунково-кишковому тракті, особливо колі-інфекцію, до якої долучаються інші патогенні бактерії (Lawsonia intracellularis, Salmonellaspp, Brachyspira hyodysenteriae), а також підсилює процес перетравлення протеїнів.
 Під час вибору продукту для підкислення питної води слід звернути увагу на комбінацію органічних кислот, які мають діяти на широкий спектр бактерій, а також на плісняві гриби та дріжджі. З цією метою ефективно використовувати препарат САЛЬМОНІЛ В рідкий. Питну воду для поросят підкислюють щодня протягом чотирьох тижнів, починаючи з першого дня відлучення. Найкритичнішим вважають перший місяць після відлучення поросят. Потім слід підкислювати воду раз на дві доби протягом двох-чотирьох тижнів.
З лікувальною метою у разі діареї у поросят рекомендовано доводити рН питної води до показника 4 і застосовувати протягом трьох-п’яти діб. Якщо підкислювати питну воду до значення нижче рН 4, то поросята питимуть її неохоче. Слід відмітити, що тривалість періоду підкислення питної води для поросят залежить від бактеріального фону на кожному комплексі. На підприємствах із посиленим вірусно-бактеріальним тиском доцільно її підкислювати протягом тривалішого періоду — до восьми тижнів після відлучення поросят.