Індивідуальне «подрібнення та змішування», або Як фермерам зекономити на кормах

За часів СРСР господарства не знали дефіциту комбікормів, оскільки промисловість намагалася задовольнити потреби аграріїв у годівлі тварин, і це їй справді вдавалося. Дев’яності роки минулого століття змінили цю ситуацію кардинально. Комбікормів перестало вистачати, а транспортування за десятки або сотні кілометрів до господарств «накрутило» на них й так немалі ціни.

Франк Брінкман,
комерційний директор Buschhoff

Порівнявши всі «за» та «проти», фермери почали замислюватися про налагодження власного виробництва кормів безпосередньо на місці. Саме заводи невеликої потужності (від 1 до 30 т/год) можуть повністю задовольнити потреби в кормах одного або декількох довколишніх господарств. Відтоді ця тенденція набуває все більшого розвитку, адже дає змогу фермерові майже на третину скоротити витрати на годування.
Власне комбікормове виробництво набагато гнучкіше, ніж великий комбікормовий завод: можна за короткий час  змінити раціон чи додати до нього медикаменти, визначити вартість виготовленого корму залежно від ціни закуплених продуктів, а отже, самостійно здійснювати контроль за витратами на виготовлення свого комбікорму.

Яка дрібність помелу?
Обов’язковою зоотехнічною вимогою для виробництва кормів є ступінь подрібнення, що, своєю чергою, підвищує їхню перетравність тваринами. Подрібнення зернових кормів обумовлено фізіологією с.-г. тварин: швидкість перетравлення часточок корму шлунковим соком прямо пропорційна площі їхньої поверхні; за їхнього подрібнення утворюється безліч часток із більшою загальною поверхнею. А це, своєю чергою, сприяє прискоренню травлення та підвищенню конверсії корму.
Вміст цілих зернин у подрібненому кормі тварин не має перевищувати 0,3–0,5%. Збільшення їхньої кількості, порівняно з нормами, призводить до перевитрати кормів.
Грубі корми (сіно, солома та ін.) піддають подрібненню (довжина частинок — не менш ніж 10–15 мм) задля кращого споживання корму тваринами. Ретельніше подрібнення соломи (в борошно) шкідливе: у жуйних тварин знижується жирність молока та перетравність кормів.
Так, у Німеччині корм для свиней подрібнюють до фракції 3,5–4 мм, у Голландії — 2,5, в Росії та Україні дрібність помелу становить також 2,5 мм. І хоча таке подрібнення сприяє кращому м’ясоутворенню, з іншого боку — негативно впливає на здоров’я шлунку та кишечника тварини: через деякий час у свиней з’являються виразки та знижується продуктивність порівняно з початковою.

Виробництво комбікормів: технічні аспекти детальніше…
Виробництво комбікормів для тварин складається, як правило, із ємностей (бункерів) для складування первинної сировини, дробарки для подрібнення зернових, власне змішувального бункера (для виробництва гомогенного кінцевого продукту) та дозувального підйомно-транспортного устаткування. Контроль виробничого процесу здійснюється шляхом комп’ютерної системи управління в повністю автоматичному режимі.
   Складування
Спочатку зернові компоненти та олійні шроти попадають у звальну яму, що сумісна з будь-яким транспортним устаткуванням (шнеки, транспортери або їхні комбінації) будь-якої продуктивності (до 150 т/год). Довжина звальної ями — відповідно до потреб замовника.
Сировину зберігають у круглих бункерах, що найчастіше розташовані зовні основного приміщення, іноді — всередині виробничого цеху, в модульних силосних ємностях прямокутної або квадратної форм (саме така конструкція забезпечує оптимальне використання приміщення). Спеціалісти радять для зручнішого розвантаження та вивантаження сипких компонентів обирати силосні конструкції із лійкоподібним дном (нижні лійки можуть мати кут нахилу 45 або 60°).
   Подрібнення
Процес подрібнення — один із найважливіших етапів виробництва комбікормів високої якості. Розмелювання зерна злакових культур, кукурудзи або зернобобових потребує особливих агрегатів, таких як молоткова дробарка зерна. Вона поєднує в собі декілька важливих якостей, включаючи високу продуктивність, компактність, надійність, простоту конструкції та безпеку. Вихідна продукція має високу якість і може формуватися впродовж проходження технологічної лінії приготування повнораціонних кормів (наприклад, збагачуватися всілякими добавками).
Молоткові дробарки бувають із повітродувкою або без неї. Млин із повітродувкою застосовують для малої та середньої потреби у кормах. Якщо ж господарство потребує щоденного виробництва великих об’ємів кормів, доцільно використовувати дробарку без повітродувки.
   Змішування
Від українських фермерів можна почути чимало нарікань щодо вертикальних змішувачів: недоброякісно та з певною неточністю змішуються корми. Але в багатьох випадках вертикальний змішувач зарекомендував себе набагато краще, ніж горизонтальний.
 Так, велика місткість ємності вертикального змішувача дає змогу зменшити кількість завантажень компонентів корму, тим самим подовжити строк експлуатації агрегату, оскільки він менше спрацьовується. У вертикальній установці рідкі компоненти вприскуються в змішувач у ділянці конуса за допомогою насоса (потрібну кількість компонентів комп’ютер обирає самостійно, залежно від рецептури). Таким чином створюється тиск, що сприяє кращому, рівномірнішому, змішуванню рідких компонентів, тоді як за використання горизонтального змішувача тиск суміші різниться по всій довжині шнека.
В якості змішувального бункера переважно застосовують вертикальні змішувачі (ємністю від 4,8 до 9,6 т).
   Транспортування та зберігання
Вивантаження корму може проводитися різними способами (шнеки, ланцюгові горизонтальні конвеєри, ковшові та ланцюгові норії, а також стрічкові конвеєри) залежно від побажань і технічних можливостей господарства. Деякі виробники транспортного устаткування пропонують установки із пневматичним вивантаженням, що здатні подавати комбікорми на відстань до 200 м. Досить цікавими, а головне — зручними на кормовиробництві є транспортні лінії з функцією пакетування готового вивантаженого корму в мішки з одночасним їхнім зашиванням, деякі установки — лише пакують корм у мішки. За такого виробництва можна отримати якісний, повністю пакетований корм.
Грануляцію корму доцільно проводити лише за транспортування корму на відстань, що не перевищує 30 км. В  такому разі існує небезпека розшаровування корму, що знижує його якість.
Силосні бункери для зберігання готового комбікорму можна споруджувати або на висоті, потрібній для здійснення вивантаження згори, або через силосні отвори за допомогою транспортного устаткування.
   Комп’ютерна система управління
На сьогодні контроль за процесом кормовиробництва здійснює комп’ютерна система управління в повністю автоматичному режимі.
Сучасна автоматична система управління має розрізняти декілька мов (серед них і російська). У разі виникнення проблеми за допомогою Інтернету через спеціальний програмний блок клієнт може зв’язатися із заводом-виробником, так само, своєю чергою, за потреби завод через віддалений доступ може здійснювати управління кормовиробництвом.
Останнє нововведення дає змогу отримати доступ до системи управління заводом через смартфон, таким чином господар може керувати виробництвом, перебуваючи, наприклад, у відрядженні чи відпустці.