29 травня 2025

Захист польових культур від бур’янів у період весняно-літньої вегетації

Стратегія захисту польових культур від бур’янів базується на врахуванні погодно-кліматичних умов, особливостей росту і розвитку сільськогосподарських рослин та агротехнічних операцій, які між собою тісно пов’язані.

Пшениця озима. Відновлення весняної вегетації у пшениці озимої співпадає з активним ростом і розвитком різних груп бур’янів. У цей період на посівах бажано провести обстеження на наявність бур’янів та визначити їхній видовий склад за необхідності внести страхові гербіциди. Щоб захистити посіви від шкідливої рослинності навесні, треба застосовувати хімічне внесення препаратів якомога швидше за настання задовільних температур, так як зернові менш чутливі, а біологічна ефективність препаратів проти бур’янів висока. Дослідженнями встановлено, що хімічного захисту потребують посіви пшениці озимої, де виявлено понад 15 шт. однорічних бур’янів та більше одного пагону багаторічних видів на 1 м².
Провести гербіцидний захист пшениці важливо до критичного періоду і фази виходу рослин в трубку щоб забезпечити оптимальні умови вирощування у період, коли відбувається швидкий ріст пагона, а також закладання й розвиток колоса. У цей час нестача вологи, елементів живлення, конкуренція з бур’янами, ураження хворобами і шкідниками може призвести до різкого зменшення урожайності культури.
Найчастіше домінуючими видами бур’янів в умовах степової зони є наступні: талабан польовий (Thlaspi arvense L.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris.), осот жовтий польовий (Cirsium arvense L.), кучерявець Софії (Descurainia Sophia L.), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), гірчак степовий звичайний (Acroptilon repens L.), гірчак березкоподібний (Рoligonum convolvulus L.), лобода біла (Chenopodium album L.), мак дикий (Papaver rhoeas L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L).
За вирощування озимини однією з актуальних проблем є наявність у її посівах злакових бур’янів, негативний вплив яких полягає у зменшенні ефективності внесених добрив та пестицидів. Особливо сприятливі умови для масового поширення злакових бур’янів складаються за сівби зернових після зернових. Наявність 20 рослин вівсюгу на 1 м² посівів озимої пшениці за рівня врожайності 4,0 т/га призводить до втрат близько 12 % урожаю, наявність лише однієї рослини метлюгу звичайного на 0,019 т/га.
Як відомо, проти злакових однорічних бур’янів ефективні такі речовини: пендиметалін (фаза 1–3 листки), феноксапроп-п-етил (від 2 листків до кінця кущіння), сульфосульфурон, піноксаден (від 3 листків до появи прапорцевого листка), а проти дводольних бур’янів — флорасулам, флуметсулам, тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил і ауксиноподібні гербіциди.

Якщо в якості попередника для пшениці було використано соняшник, то вагомою проблемою у її посівах є падалиця соняшнику, тому потрібно передбачити внесення гербіцидів чи бакових сумішей гербіцидів, ефективних для обмеження шкідливості падалиці, адже вона завдає значної шкоди посівам культурних рослин. Боротьба з падалицею ускладнюється тим, що вона сходить у будь-який період вегетації озимої пшениці. Практично після кожних опадів слід очікувати появи нових сходів падалиці ріпаку чи соняшнику. Для знищення соняшнику в посівах озимої пшениці можна застосовувати препарати з класів сульфонілсечовини й тріазолпірамідінів, У період кущення контролюють усі види падалиці соняшнику гербіциди з діючими речовинами 2,4 Д ефір, дикамба, 2,4-Д+дикамба, 2,4-Д ефір + флорасулам, бентазон, бентазон+МЦПА, МЦПА, дикамби натрієва сіль + тифенсульфурон метил, триасульфурон + дикамба, клопіралід.

Оптимальним у захисті пшениці озимої буде внесення суміші гербіцидів аби контролювати весь спектр бур’янів протягом вегетації, щоб убезпечити набуття резистентності бур’янів, яке спостерігається за умов застосування однієї і тієї самої діючої речовини. Розвитку резистентності сприяє і обмеження сівозміни до однієї або двох культур, а також інтенсивне використання гербіцидів з ідентичними або подібними механізмами дії. Найкраще використовувати у посівах озимої пшениці гербіциди на основі різних за механізмом дії діючих речовин, такий підхід запобігатиме формуванню у бур’янів резистентності.

Ранні ярі культури. Розвиток ранніх ярих зернових культур суттєво залежить від погодних умов, які складаються навесні. Через несприятливі погодні чинники посіви зріджуються, знижують свою продуктивність, часто забур’янюються. Найчастіше ці культури засмічуються переважно ранніми бур’янами (редька дика, гірчиця польова, лобода біла та ін.) і пізніми ярими (амброзія полинолистна, мишій сизий та зелений), а також багаторічними коренепаростковими (осот рожевий і польовий, берізка польова, гірчак рожевий). Недобір урожаю зерна на забур’янених полях ранніх ярих культур значний і може сягати до 25–40 % і більше. Відчутних збитків завдають високорослі бур’яни з порівняно довгим періодом вегетації (осоти, лобода, гірчиця та ін.). Вони ускладнюють збирання врожаю, призводять до частих поломок комбайнів, збільшують плівчастість зерна ячменю. З метою розширення спектру дії на бур’яни доцільно вносити гербіциди з комплексним поєднанням у своєму складі кількох діючих речовин. Так, препарати на основі поєднання трибенурон-метилу й флорасуламу, дикамби й тифенсульфурон-метилу, трибенурон-метилу й амідосульфурону, трибенурон-метилу й метсульфурон-метилу, йодсульфурон-метилу натрію й антидоту мефенпір-диетилу та інші мають підвищену ефективність проти великої групи бур’янів, де поодиноке застосування однокомпонентних гербіцидів малоефективне. Важливою передумовою є вибір селективного гербіциду для культури, як надійної речовини, яка проконтролює бур’яни в мінливих умовах і буде безпечною для культури та наступних ланок сівозміни.

Присутність на полі пирія повзучого сильно знижує продуктивність рослин, окрім того, хімічна боротьба з ним на зернових досить ускладнена. Якщо пирієм вкрито 5–10 % площі, або 30 колосоносних стебел на 1 м², це викликає великі втрати зерна. Успішно можна боротися з пирієм шляхом застосування гербіцидів Раундап, Гліфосу та ін. Їх можна вносити за два тижні до збирання (3–5 л/га). Крім загибелі пирію, ці препарати підсушують зернові культури, роблять менш затратним збирання останніх. Раундап, Гліфос та інші гербіциди суцільної дії можна вносити також по стерні.
Не слід забувати, що за внесення гербіцидів важливо враховувати температуру повітря, фазу розвитку культури та бур’янів. Для однорічних злакових бур’янів оптимальна фаза становить 1–4 листки, однорічних дводольних — 2–6 листків. Серед багаторічних дводольних бур’янів осот найбільш вразливий у фазі 6–8 листків (розетки), березка польова — за довжини погона до 15 см, а багаторічні злакові — пирій повзучий за досягнення висоти 10–15 см.
Гербіциди з діючими речовинами: тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил, флорасулам, амідосульфурон, просульфурон можуть оптимально працювати за температури від 5 до 8 °С; з діючою речовиною 2,4-Д — від 15 до 20 °С (мінімальна температура 8–12°С), дикамба — 15…20 °С (8…12 °С), флуметсулам — 12…25 °С (5…8 °С), флуроксипір — 15…20 °С (7…8 °С), пендиметалін — 5…6 °С (0°С). Сульфонілсечовинні та триазолопіримідинні гербіциди на зернових рекомендується застосовувати за температури від 5 до 25 °С, а в комбінації з дикамбою або 2,4-Д — за температури 15…25 °С.

Кукурудза. Кукурудза за рівнем фітоценотичної спроможності пригнічувати бур’яни поступається зерновим колосовим суцільної сівби та соняшнику. Це явище обумовлене повільним ростом та розвитком рослин культури на початку вегетації, будовою листкового апарату та, як правило, технологічною-широкорядним способом сівби, який сприяє розвитку дикорослої рослинності.

Кукурудза за рівнем фітоценотичної спроможності пригнічувати бур’яни поступається зерновим колосовим суцільної сівби та соняшнику

В зимовий період цього року не відмічалось глибокого промерзання ґрунту, то ж значна кількість насіння однорічних бур’янів і коренів багаторічників збереже свою життєздатність. Відсутність різких коливань температури повітря у часи (день-ніч) подовжує період біологічного спокою у таких видів, як амброзія полинолиста, мишій сизий, гречка березкоподібна, щириця звичайна та біла, тобто зростають ризики, пов’язані з шкодочинністю другої та наступних хвиль бур’янів.
Класичній системі контролю бур’янів на основі потужного ґрунтового гербіциду з подальшим внесенням страхового перевага надається на сильно забур’янених полях, особливо за високої щільності злакових однорічних та багаторічних коренепаросткових видів бур’янів. Однак система буде залежати, в першу чергу, від видового складу і динаміки появи їхніх сходів у до- та післяпосівний період та їхньої кількості у певні фази розвитку культури.
Ефективність дії ґрунтових гербіцидів залежить від вирівняності та стану поля, наявності на ньому рослинних решток та інших чинників. Як правило, передпосівна культивація за якої вносяться гербіциди, не забезпечує рівномірного розподілу робочого розчину в шарі ґрунту 0–5 см. Проведене відразу боронування після обприскування ділянки може зруйнувати гербіцидний «екран» і знизити його ефективність.
Для внесення страхових гербіцидів оптимальним періодом вважається фаза 3–5 листків культури, тобто до виходу точки росту з ґрунту і до настання червневої спеки, яка суттєво підсилює фітотоксичність пестицидів, гальмуючи їхнє виведення з рослин. При обробці посівів до появи 3-го листка кукурудзи може спостерігатися пригнічення процесів закладання волоті та уповільнення розвитку кореневої системи.

Для дієвості хімічного захисту посівів від сегетальної рослинності необхідно оцінити гідротермічні умови безпосередньо перед внесенням ґрунтових гербіцидів та враховувати прогнози на погодні умови, що складуться після застосування препаратів. У роки із відчутними добовими коливаннями температури у другій половині квітня — на початку травня відбувається досходове загартування набубнявілого або пророслого насіння бур’янів і суттєво зростає їх резистентність до ґрунтових препаратів. Ефективність гербіцидів знижується і за відсутності опадів, підвищеного термічного режиму повітря чи суховію під час та у перші 5–7 днів після проведення технологічної операції. Швидка втрата вологи з верхнього шару ґрунту унеможливлює належне знищення першої хвилі шкід-ливої рослинності. Також на ефективність дії гербіцидів впливає діапазон температур під час їх застосування.

Помірно тепла, з періодичними дощами погода, сприяє загортанню гербіцидів у вологий ґрунт або вертикальній міграції діючої речовини (без загортання), створенню суцільного захисного екрану і зниженню забур’яненості посівів до економічно безпечного рівня (3-5 шт./м2). Подальший догляд за кукурудзою залежить від ступеню потенційної засміченості ріллі і мінливості погодних умов.
У разі порушення агровимог (перевищення рекомендованих норм внесення хлорацетамідів, надмірне перекриття проходів обприскувача тощо), а також за несприятливої метеоситуації (рясні опади, які промивають гербіцид на глибину загортання насіння, чергування рясних дощів та високих температур, що сприяє швидкій появі сходів і поглинанню пестициду) можливе значне пригнічення культури. Характерні симптоми фітотоксичності препаратів: знебарвлення рослин кукурудзи, скручування та склеювання 2-го — 6-го листків, деформація кореневої системи, низькорослість.
Покращити ситуацію при хімічному ураженні рослин, пришвидшити інактивацію токсикантів, зменшити негативні прояви дії пестицидів, можуть агроприйоми, які підтримують ріст і розвиток рослини (міжрядний обробіток, підживлення, зрошення тощо). Превентивні заходи передбачають дотримання оптимальних термінів обприскування посівів, проведення обробки за сприятливої погоди (температура повітря від 10 до 30 ° тепла, відносна вологість — більше 60 %, перепад температур — менше 15 °С).
В умовах 2025 року, зважаючи на велику ймовірність подовження періоду проростання першої генерації бур’янів, доцільно вносити композитні препарати та суміші з вмістом щонайменше двох діючих речовин широкого спектру дії, які з гарантовано знешкоджують перерослі особини, мають ґрунтову активність і пролонгований термін використання (до утворення 6–8 листків культури) — Лаудіс, Елюміс, Стеллар + ПАР Метолат, Акріс + Кельвін Плюс + ПАР Хастен, Мілагро + Пріма Форте, МайсТер Пауер тощо.

Класичній системі контролю бур’янів на основі потужного ґрунтового гербіциду з подальшим внесенням страхового перевага надається на сильно забур’янених полях

Для знищення бур’янів у післязбиральний і допосівний періоди при вирощування кукурудзи за технології No-till використовують гербіциди суцільної дії на основі гліфосату (Раундап, Ураган, Напалм та інші). Варто зауважити, що внесення їх в кінці літа — на початку осені проти таких багаторічників як пирій, може призводити до уповільнення росту і розвитку кукурудзи. Помаранчево-червоне забарвлення рослин — типовий симптом токсичності гліфосату, внесеного у фазі 1–3 листків.
Окремі гербіциди можуть мати негативну післядію на наступні культури, що вирощуються у сівозміні. Так, у разі застосування гербіцидів, до складу яких входить мезотріон, після кукурудзи не бажано розміщувати цукрові буряки та горох, а соняшник, сою та ріпак потрібно сіяти на фоні оранки, яка сприяє детоксикації ґрунту. Не допускається внесення сульфонілсечовини два роки поспіль на одному полі, обмежується висівання на цьому полі чутливих рослин (соняшник).
Зважаючи на домінування змішаного типу забур’яненості в агроценозах Степу (дводольні, тонконогові, коренепаросткові рослини), кращим варіантом догляду слід вважати обприскування посівів у фазу 4–6 листків кукурудзи селективними гербіцидами універсального спрямування з такими комбінаціями діючих речовин: топрамезон + дикамба; нікосульфурон + мезотрон; флорасулам + 2,4-Д; дикамба + дифлуфензопір + нікосульфурон; ацетохлор + тербутилазин + фурилазол; форамсульфурон + йодсульфуронметил + ізоксадифен-етил.

Через домінування змішаного типу забур’яненості в агроценозах Степу (дводольні, тонконогові, коренепаросткові рослини), кращим варіантом догляду слід вважати обприскування посівів у фазу 4–6 листків кукурудзи селективними гербіцидами

Соняшник. Сівбу соняшника у зв’язку зі змінами клімату все частіше проводять у більш ранні строки, починаючи із кінця першої декади квітня. У цей час ґрунт, як правило, ще містить достатню кількість вологи, тому необхідно планувати застосування досходових (ґрунтових) гербіцидів на основі діючих речовин: S-метолахлор + тербутилазин, диметенамід + тербутилазин, ацетохлор + прометрин, диметенамід + прометрин.
За недостатньої ефективності досходових препаратів, зневоднення верхнього шару ґрунту, наявності рослинних решток на поверхні поля, а також за грубо грудочкуватої структури ріллі, проти злакових бур’янів слід внести страхові гербіциди, дотримуючись регламентів їх застосування (Імпекс Дуо, Квін Стар Макс, Віталайт Плюс та інші препарати згідно Реєстру).

За недостатньої ефективності досходових препаратів, зневоднення верхнього шару ґрунту, наявності рослинних решток на поверхні поля проти злакових бур’янів слід внести страхові гербіциди

Позитивні результати забезпечує препарат Геліантекс, який добре контролює амброзію полинолисту в посівах соняшнику, як традиційного, так і стійкого до гербіцидів. Геліантекс доцільно змішувати з препаратами на основі трибенурон- метилу або вносити їх послідовно залежно від ситуації на полі, що дозволяє відмовитись від культивації міжрядь, зекономити витрати палива.
З огляду на ступінь потенційної засміченості орних земель, різноманітність видового набору бур’янів та набуту ними резистентність, погодні збурення тощо хімічний захист посівів може поєднувати до- та післясходові гербіциди, наприклад Прімекстра Голд + Експрес Голд + ПАР Тренд. Поширення набуває виробнича система для соняшнику Clearfield, до позитивних якостей якої зараховують: гнучкість у виборі норми та часу внесення гербіцидів (Евро-Лайтнінг, Евро-Лайтнінг Плюс, Каптора Плюс та ін.) відповідно до особливостей регіону, менша залежність від кількості опадів, можливість використання за мінімального та нульового обробітку ґрунту. До умовних ризиків системи — досить високі витрати на засоби захисту рослин та насіння.
Зважаючи на високу насиченість сівозмін соняшником, виникає необхідність боротьби із вовчком. Разом із використанням генетично стійких гібридів і внесенням гербіцидів по вегетації у контролі рослини-паразиту велике значення має впровадження культур-пасток (кукурудза, сорго, просо, соя, льон), які провокують проростання бур’яну та обумовлюють загибель його сходів. На полях із великою рясністю вовчка після збирання соняшнику доцільно провести мінімальний обробіток ґрунту, адже в такому разі насіння залишається на поверхні. За цього агроприйому в подальшому зменшується контакт з корінням рослини-хазяїна і суттєво зростає ймовірність знищення засмічувача в ланці сівозміни.

За матеріалами ДУ «Інститут зернових культур» НААН України