Ювілейні родзинки

Традиційне Свято квітучої яблуні та ХХХ Міжнародний науково-практичний семінар «Високоінтенсивні технології — у виробництво», яке проводили Уманський національний університет та редакція журналу «Новини садівництва», подарували його учасникам  декілька приємних несподіванок.

О. Донець
Фото О. Бєлєнький

Ще жоден семінар за останні роки не обходився без святкування якогось ювілею. Не була порушена традиція і цього року. Одному з організаторів семінару — журналу «Новини садівництва» виповнилось 20 років. До речі, його головний редактор та ініціатор проведення Свят квітучої яблуні та врожаю Олександр Мельник нещодавно відмітив своє 60-річчя. І важко перебільшити вклад, що зробили ювіляри у розвиток інтенсивного садівництва в Україні.
Сама процедура поздоровлення тривала недовго, і товариство з головою пірнуло в насичену програму садівничого форуму, на який прибуло понад 200 фахівців з усіх куточків України та з-за кордону.
Під час розповіді про тогорічний семінар ми відзначили невелику тематичну різноманітність доповідей. На цей раз було охоплено широке коло питань. Велику цікавість викликала доповідь президента Європейського органічного форуму, австрійця Фріца Према, «Перспективи органічного виробництва плодів: європейський досвід». До речі, Фріц зі своєю дружиною Марією, є власниками органічного господарства, тому він володіє справою не лише теоретично, але і практично.
Останніми роками органічні продукти харчування набувають усе більшої популярності, і цей ринок має чудові перспективи розвитку. Зараз в Європі виробляють 150 тис. т органічних яблук, що становить усього 1,5% загальної кількості. Цьому є низка причин. Одна з них — великі працезатрати. Так, за умови традиційного виробництва на 1 га саду необхідно затратити 600 робочих годин, а за органічного — 650. У структурі витрат більшою є частка операцій із захисту рослин, ручного проріджування та мульчування — 11, 15 і 5 % (замість 8, 12 і 2%, відповідно). Це зумовлює і великі фінансові витрати. У зв’язку з цим у деяких країнах є спеціальні програми з підтримки виробників органічної продукції. Невипадково господарства з виробництва органічних фруктів зосереджені в Німеччині, Австрії, Франції та Італії (Південний Тироль). А ось головний ринок органічної плодової продукції розміщений у Німеччині. До того ж там реалізують яблука німецького виробництва. І лише в червні та липні на ринок допускають продукцію з інших країн.
Потужно наразі розвивається австрійський ринок, чому сприяє значне збільшення кількості програм, спрямованих на виробництво місцевих продуктів. Водночас є ціла низка змішаних програм для просування як австрійських, так й іноземних органічних фруктів.
Подібний стан речей міг би стати добрим стимулом для українських садівників. Але донині виробництво органічних фруктів та ягід не отримало у нас належного розвитку, адже для цього необхідна спільна зацікавленість виробників та держави.
Не менш важливій темі була присвячена доповідь Софії Зидлік з Познанського університету природокористування: «Проблеми грунтовтоми в сучасному садівництві». Неможливість забезпечити правильну сівозміну в садах призводить до грунтовтоми. Цьому сприяють як біотичні фактори (бактерії, гриби, нематоди), так і абіотичні (вологість, дефіцит мінеральних речовин, невідповідні кислотність та структура грунту, фітотоксичні сполуки). Особливого значення грунтовтома набуває під час закладання нового інтенсивного саду на місці старого.
  Про сучасні технології вирощування груш на основі польського досвіду розповів ще один представник Познанського університету природокористування Пьотр Зидлік. За виробництвом груш Польща займає сьоме місце в Європі, випереджаючи Німеччину та Велику Британію. Щоправда, при цьому вона значно відстає від лідера — Італії, де виробництво перевищує 800 тис. т. До речі, сумарне європейське виробництво груш не становить і третини того, що отримав у 2012 р. Китай — близько 12 млн т. Серйозним гальмом у виробництві груш є специфіка вирощування: високі грунтово-кліматичні вимоги, обмежений асортимент сортів, ненадійність отримання врожаю, значні фінансові витрати, вимоги до зберігання. Невипадково в Польщі спостерігається тенденція до зменшення виробництва саджанців груш. У 2007 р. воно становило 13% загального виробництва саджанців, а в 2011-му — знизилось до 5%.
Проте вирощувати грушу, на думку Пьотра Зидліка, все ж таки варто. Тільки за умови, що врожай буде не менше 25 т/га. Для цього слід використовувати напівкарликові, а краще — карликові підщепи. А також мати високоякісні якості грунти, систему зрошення та надійні ринки збуту (у зв’язку з малим терміном зберігання груш — лише до двох місяців).
  Велику зацікавленість викликав виступ Кароли Нітч з Центру садівництва Центральної Баварії, що був присвячений особливостям виробництва фундука та волоського (грецького) горіха. Як стверджує Карола Нітч, «фундук любить дивитися на виноград». Тобто найсприятливіші для нього умови — там, де є виноград.
У 2010 р. у світі було вироблено майже 900 тис. т фундука. Основними країнами-виробниками є Туреччина (600 тис. т), Італія (93,6) та США (51,9 тис. т).
 Та дивна річ: Польща перебуває на 10-му місці (4 тис. т), Білорусь — на 14-му (1200 т), а Україна, де умови більш сприятливі, — на 26-му (20 т).
Але останніми роками горіхоплідні набувають усе більшої популярності, тож у країн, які мають намір зайнятися їхнім інтенсивним виробництвом, є добрі перспективи. До речі, після семінару було приємно почути, що деякі одеські садівники готові до цього.
Учасники семінару мали можливість вислухати ще чимало цікавих доповідей і презентацій. А після теоретичної частини ознайомитися з методами обрізування саду голландського типу, які продемонстрував Ігор Бабій (Асоціація розвитку інтенсивного садівництва Буковини).
Хотілося б відзначити ще один аспект Свята квітучої яблуні. Останніми роками його супроводжує виставка садової техніки та реманенту, яка кожен рік набуває все більшого масштабу. І здається, організаторам незабаром доведеться всерйоз задуматися про розширення виставкових площ.