Ярий ріпак — не тільки страхова культура

Ріпаківництво є однією з найбільш економічно привабливих галузей рослинництва, оскільки це, насамперед, енергетична культура.

Світові ціни на ріпак тісно прив'язано до цін на нафту. Навіть в умовах кризи й зниження ціни за один барель нафти із 150 дол. у 2008 р. до 40 дол. у 2009 р. ціни на ріпак забезпечували хорошу прибутковість. На час написання даної статті ціна за один барель нафти зросла до 80 дол., і зберігається тенденція подальшого її підвищення. Отже, ціна на ріпак у 2010 р. теж зростатиме. Посівні площі в Україні доцільно розширити до 3 млн га переважно в спосіб збільшення площ як озимого, так і ярого ріпаку. У сівозміні ріпак може займати четверте-п'яте поле. Основні аргументи на його користь:
n економічно вигідна культура;
n основа енергетичної (і не тільки) незалежності від Росії (значно ефективніший варіант, ніж міфічна диверсифікація джерел постачання нафти);
n введення в 2009 р. в Україні додаткових потужностей з переробки насіння ріпаку обсягом 2 млн т;
n перспектива експорту олії (біодизелю), а не тільки насіння (податки, робочі місця тощо);
n один із найкращих попередників;
n підвищує родючість грунту;
n менше висушує грунт, ніж кукурудза, соняшник, цукрові буряки, сорго.
Ріпак - це благо для України. Про якісь загрози, небезпеку, недоцільність, обмеження вирощування ріпаку в Україні може говорити обиватель-невіглас або, що найчастіше буває, щедро профінансований журналіст.
Значне збільшення посівних площ та обсягів виробництва ріпаку в Україні відбулося, в основному, завдяки озимому ріпаку. "Ріпаковий бум" майже не вплинув на ярий ріпак. Насамперед, це можна пояснити відносно нижчою врожайністю ярого ріпаку, ніж озимого. А ще - ярий ріпак традиційно розглядають як страхову культуру для пересівання вимерзлих площ озимих ріпаку та пшениці.
Проте аналіз статистичних даних середньої врожайності озимого ріпаку в Україні за 2008 р. (20,8 ц/га) та 2009 р. (17 ц/га) свідчить, що вона є низькою. Ярий ріпак може дати значно більше, а отже, має значні перспективи. Переважна більшість селекційних компаній впровадила гібриди та сорти ярого ріпаку, які мають генетичний потенціал урожайності на рівні 30-40 ц/га і вище.
Слід врахувати, що на значній частині посівних площ, внаслідок дефіциту вологи в грунті в серпні, вересні та першій половині жовтня 2009 р., озимий ріпак перебуває в слаборозвинутому стані (2-4 листки) або зріджений. Навіть якщо такі посіви перезимують, розраховувати на високу врожайність (30-40 ц/га) не варто. Частину площ, напевно, доведеться пересівати, найкраще - ярим ріпаком.
В Україні останніми роками добре освоєно інтенсивні технології вирощування озимого ріпаку, тому врожайністю на рівні 40 ц/га вже нікого не здивуєш. Основна ж причина низької реалізації потенціалу врожайності ярого ріпаку, на наш погляд, у тому, що в нас немає зональних технологій, не всі господарства дотримуються вимог технології, значно спрощують її порівняно з технологією озимого ріпаку.
Дослідження, проведені в Львівському національному аграрному університеті, засвідчили, що за інтенсивної технології вирощування реально одержувати 30-40 ц/га насіння ярого ріпаку.

Технологія вирощування
       Попередником ярого ріпаку була озима пшениця. Під оранку вносили фосфорні Р90 (амофос) та калійні К150 (хлористий калій) добрива. Азотні добрива вносили навесні: N90 - під передпосівну культивацію, N60 - у підживлення на початку росту стебла. Норма висіву - 80-100 насінин/м2. Відразу після сівби вносили гербіцид Бутизан 400 (2,5 л/га), який повністю захищав посіви від забур'янення. До початку цвітіння у фазі зеленого бутона для захисту від квіткоїда та прихованохоботників внесли інсектицид Нурел Д (0,6 л/га). У фазі цвітіння посіви обприскали інсектицидом Фастак (0,1 л/га).
Найвища врожайність ярого ріпаку формується за ранніх строків сівби (табл.1). Ріпак, висіяний з 1 по 30 квітня, дав урожай у межах 25,7-28,1 ц/га, різниця між варіантами становить лише 0,8-2,4 ц/га. Сходи ріпаку в 2006 р. легко витримали квітневі приморозки до -4°С, що не зменшило врожайності.
Травневі строки сівби призводять до значного зменшення врожайності (на 4,5-13,5 ц/га), а за висіву 20 травня й пізніше вирощування ріпаку стає збитковим. Достигає навіть пізно висіяний ріпак - 20 червня, - але врожайність дуже низька, насіння дрібне, у більшості стручків не встигає повноцінно виповнитися. За висівання 30 червня насіння не достигає.
Вміст олії в насінні закономірно знижувався в пізно висіяного ріпаку. Напевно, це можна пояснити тим, що за пізніх строків висіву процес наливання й формування насіння відбувався в спекотніших умовах.
Найбільше впливає на продуктивність ріпаку й одночасно найбільш затратним елементом (35- 50% усієї суми затрат) технології вирощування є система удобрення. В другому досліді вивчали такі норми добрив:
n від N60Р30К60 (контроль - норма, яка є типовою для технологій у більшості господарств);
n до N150Р90К150 (норма, яку вносять у кращих господарствах для одержання високого врожаю озимого ріпаку на рівні 40 ц/га);
n і до N240Р110К240 для виявлення потенційних можливостей ярого ріпаку.
 Як видно з табл. 2, збільшення норми внесення мінеральних добрив забезпечує істотне зростання врожайності в усіх досліджуваних сортів ріпаку.
Вищу врожайність давав сорт Кліфф: у середньому за три роки - 27,1 ц/га, з коливаннями за роками від 25 до 30,7 ц/га. В сорту Гайдн урожайність у середньому в досліді становить 25,5 ц/га, в сорту Ольга вона нижча - 24 ц/га. Підвищення норми добрив з N60Р30К60 до N240Р110К240 забезпечило збільшення врожайності в сорту Ольга на 11,7 ц/га, в сорту Гайдн - на 12,4, в сорту Кліфф - на 13,1 ц/га. Більшу прибавку від добрив одержано в другому й четвертому варіантах, меншу - за підвищення норм.
Вартість різниці норми добрив, на яку збільшуються подальші варіанти (N30Р20К30), становить 516 грн (170 грн + 146 грн + 200 грн), останні два варіанти (N30К30) - 370 грн. Тобто приріст урожайності на рівні 2 ц/га за ціни на ріпак 250 грн/ц майже покриває додаткові витрати на добрива. В табл. 2 у колонці "чистий прибуток" перша цифра - рівень прибутку за ціни на ріпак 250 грн/ц, друга - 300 грн/ц. Аналіз табл. 2 показує, що прибутковим (залежно від сорту - 261-667 грн/га) є внесення підвищених норм мінеральних добрив навіть за ціни на ріпак 250 грн/ц. Значно вищим є прибуток (776-1286 грн/га) за ціни на ріпак на рівні 300 грн/ц. Економічно доцільним є збільшення норми мінеральних добрив до рівня N180Р110К180 - N210Р110К210, дальше зростання норм добрив призводить до зниження показника чистого прибутку.
 Вміст олії в насінні ріпаку залежав як від сорту, так і від норми добрив. У сортів Ольга й Гайдн він становив, відповідно, 34,1-37,6% і 34-38,4%, у сорту Кліфф був вищим - 39,6-43%. За даними багатьох науковців, унесення високих норм азотних добрив, порівняно з калійними, спричиняє зниження вмісту олії в насінні. Під впливом збалансованого внесення мінеральних добрив у наших дослідженнях олійність насіння закономірно зростала на 3-4 відсотки.
Незважаючи на дотримання вимог технології (посіви були чисті від бур'янів, повністю захищені від шкідників, внесено високі норми добрив, вибрано високоврожайні сорти), нам не вдалося зібрати врожай вище за 32 ц з гектара.
Ми дійшли висновку, що причиною цього було раннє вилягання (точніше, нахиляння верхньої частини рослин, але вони не лежали на грунті) й брак фунгіцидного захисту, який є обов'язковим за інтенсивних технологій вирощування озимого ріпаку. Тому 2009 р. було проведено польові дослідження з вивчення ефективності фунгіцидів (табл. 3).
Фунгіциди забезпечили захист ріпаку від хвороб, підвищення стійкості рослин до вилягання (Карамба має і рістрегулюючі властивості), що забезпечило підвищення врожайність до 36,2 ц/га. При цьому, незважаючи на немалі додаткові затрати, завдяки застосуванню фунгіцидів, одержано значний прибуток.
 Для вирощування ярого ріпаку за інтенсивною технологією на один гектар потрібно витратити орієнтовно 5000-6000 грн. У ціновому коридорі 250-300 грн за 1 ц ріпаку витрати покриваються вже за врожайності 20 ц/га. Урожайність понад 20 ц/га дає прибуткову частину.
 Таким чином, ярий ріпак є високоврожайною та високоприбутковою культурою, посівні площі якого в 2010 р. буде значно розширено.

Висновки:
1. Для реалізації генетичного потенціалу врожайності ярий ріпак треба сіяти рано навесні, орієнтовно 1-10 квітня.
2. Економічно доцільним є підвищення норми мінеральних добрив до N180Р110К180.
3. Потрібно вносити високоефективні гербіциди та інсектициди, які забезпечать чистоту посівів від бур'янів та повний захист від шкідників. У 2010 р. особливу увагу слід звернути на прихованохоботників.
4. Обов'язковим елементом інтенсивної технології має бути внесення фунгіцидів, які підвищать ефективність використання високих норм мінеральних добрив:
4.1 Для регулювання архітектоніки рослин, інтенсифікації процесу гілкування та захисту від хвороб посіви на початку росту стебла у висоту потрібно обробляти фунгіцидом Карамба (1л/га).
4.2 У фазі цвітіння вносити фунгіцид Піктор (0,5 л/га).
4.3 Найвищу ефективність забезпечує дворазове використання фунгіцидів.

В. Лихочвор,
д-р с.-г. наук, професор,
завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського
національного аграрного університету
І. Бачинський,
аспірант