Якісний ремонт стада — запорука його швидкого вдосконалення

Дослідженнями встановлено: що ближчий рівень вирощування телиць до оптимального, то вищий надій. Так, якщо висота в холці та коса довжина тулуба в голштинізованих первісток, відповідно, становлять 120 та 140 см, від них можна очікувати надоїв на рівні 4000 кг молока на корову. Якщо ж показники цих промірів становлять, відповідно, більш як 135 та 155 см, то прогнозна продуктивність може перевищити 6000 кг молока.

Інтенсивність росту впливає не лише на формування продуктивних якостей, а й на тип тілобудови та екстер’єр дорослої тварини.

Розвиток тварин центрального зонального типу червоної молочної породи вивчали за показниками живої ваги в пізні періоди онтогенезу (табл. 1).

Як видно з даних таблиці та рис. 1, жива вага корів червоної молочної породи за цією ознакою перевищує стандарт для червоної степової породи. З віком різниця у живій вазі збільшується на користь тварин новостворених генотипів. Так, у 6, 9, 10, 12, 15 та 18 місяців вона становить, відповідно, 4 кг (3%), 3 (2%), 12 (5%), 8 г (3%), 7 (2%) , 17 кг (7%).

Висока мінливість цієї ознаки говорить про те, що в різних базових господарствах рівень вирощування різний (рис. 2).

У племзаводі “Чумаки” за періоди від народження до 3 місяців, 3–6, 6–9, 9–12, 12–15 та 15–18 місяців середньодобовий приріст живої ваги телиць становив, відповідно, 711, 817, 559, 526, 537 та 548 г. Такий рівень вирощування дав змогу у 18-місячному віці одержати телиць живою вагою 368 кг, запліднити у віці 579 днів, перше ж отелення відбулося у 853 дні.

Показник живої ваги телиць при штучному заплідненні є критерієм її розвитку і, як показали дослідження, до певного рівня має позитивний зв’язок з майбутньою продуктивністю. Коефіцієнт кореляції цих ознак за типом становить +0,33. У розрізі господарств ця закономірність підтверджується, але з різним показником. Так, в Ерастівській дослідній станції коефіцієнт кореляції між зазначеними ознаками становить +0,13, а у ТОВ “Агросвіт” — +0,65.

Використовуючи встановлені біологічні закономірності, для кожного господарства слід розробити схеми спрямованого вирощування ремонтного молодняку, спираючись на прийняту відповідно до конкретних умов технологію та загальні для господарств усіх рівнів стандарти живої ваги. Оптимізація вирощування ремонтних телиць дасть змогу підвищити молочну продуктивність майбутніх корів, що, у свою чергу, підвищить економічну ефективність галузі.

Т. Мовчан,
канд. с.-г. наук,
Л. Доценко,
науковий співробітник
Інститут тваринництва
центральних районів УААН