Використовуємо трав’яні гранули

Насичення раціонів худоби поживними речовинами та вітамінами було, є і буде найактуальнішим у процесі вирощування молодняку й утримання дорослого поголів’я. Щодо молочного скотарства доречна красномовна приказка: «Молоко у корови на язиці». Тому вдосконалюємо годівлю, беручи до уваги досвід німецьких фермерів, які використовують у раціонах трав’яні гранули та борошно.

Ю. Бой­ко, канд. с.-г. на­ук,
І. Ва­ку­лен­ко, сту­дент­ка
біоло­го-тех­но­логічно­го фа­куль­те­ту,
Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний університет

Дещо про трав’яне бо­рош­но
Си­ро­ви­ною для ви­роб­ництва трав’я­но­го бо­рош­на мо­же бу­ти ве­ли­ка кіль­кість куль­тур: од­норічні бо­бові тра­ви (ви­ка, чи­на, го­рох, лю­пин, бо­би), зла­кові (су­дансь­ка тра­ва, сор­го, рай­г­рас од­норічний), зе­ле­на ма­са ба­га­торічних бо­бо­вих трав (ко­ню­ши­ни, лю­цер­ни, ес­пар­це­ту) та їхні сумішки зі зла­ко­ви­ми тра­ва­ми. Во­се­ни мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти гич­ку цу­к­ро­вих бу­ряків та інших ко­ре­неп­лодів, кор­мо­ву ка­пу­с­ту, а взим­ку — си­лос, сінаж, хвою.
Важ­ли­ва умо­ва: бо­бові тра­ви тре­ба ско­шу­ва­ти у фазі по­вної бу­тонізації, а зла­кові — не пізніше по­чат­ку ко­лосіння.
Про­цес ви­го­тов­лен­ня трав’яно­го бо­рош­на і гра­нул із ньо­го має декілька ета­пів.

Œ   Зби­ран­ня зе­ле­ної ма­си та підго­тов­ка до пе­ре­роб­ки: вклю­чає про­це­си ско­шу­ван­ня трав, їхньо­го подрібнен­ня, плю­щен­ня та пров’ялю­ван­ня (за ба­жан­ням).
Пе­ре­ва­га: всі ці ро­бо­ти мож­на ви­ко­ну­ва­ти навіть за не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов зі збе­ре­жен­ням ви­со­ких яко­с­тей зе­ле­ної ма­си в го­то­во­му кормі.
По­пе­реднє пров’ялю­ван­ня зе­ле­ної ма­си дає змо­гу підви­щи­ти про­дук­тив­ність су­шиль­них аг­ре­гатів, але вод­но­час у травах різко зни­жується вміст ка­ро­ти­ну, че­рез що вда­ва­ти­ся до цьо­го ре­ко­мен­ду­ють тільки у разі, як­що бо­рош­но при­зна­че­не для годівлі ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би, овець, для яких вміст ка­ро­ти­ну в кормі має мен­ше зна­чен­ня, ніж для сви­ней і птиці.
На цьо­му етапі доцільно про­ве­с­ти та­кож плю­щен­ня зе­ле­ної ма­си бо­бо­вих куль­тур за­для по­даль­шо­го рівномірно­го її ви­си­хан­ня і підви­щен­ня про­дук­тив­нос­ті су­шиль­но­го аг­ре­га­ту на 10–15%.
   Сушіння підго­тов­ле­ної зе­ле­ної ма­си. Ви­су­шу­ють підго­тов­ле­ну ма­су в ви­со­ко­тем­пе­ра­тур­них (500...1000°С) ба­ра­бан­них су­шар­ках, які роз­ме­лю­ють її на бо­рош­но, і па­ку­ють у мішки або відправ­ля­ють на без­тар­не зберіган­ня чи на гра­ну­ля­то­ри для ви­роб­лен­ня гра­нул. Важ­ли­во: по­даль­ше гра­ну­лю­ван­ня за­хи­щає ка­ро­тин від руйнівно­го впли­ву кис­ню.
Ž   Гра­ну­лю­ван­ня трав’яно­го бо­рош­на. Про­цес відбу­вається у пресі. Бо­рош­но по­трап­ляє між ма­т­ри­цею і ва­ли­ками, що обер­та­ють­ся, і під ве­ли­ким ти­с­ком про­дав­люється че­рез радіальні от­во­ри ма­т­риці, на­бу­ва­ю­чи фор­му циліндриків.
Після пре­су­ван­ня гра­ну­ли ма­ють ви­со­ку тем­пе­ра­ту­ру (80…90°С), порівня­но ви­со­ку во­логість (14–17%), не­до­стат­ню міцність. У про­цесі охо­ло­д­жен­ня во­ни про­ду­ва­ють­ся повітря­ним по­то­ком, за­в­дя­ки чо­му зни­жу­ють­ся тем­пе­ра­ту­ра і во­логість гра­нул, підви­щується їхня міц­ність.
   Зберіган­ня. Для цьо­го здебільшо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють па­пе­рові мішки. Примі­щен­ня для дов­го­ст­ро­ко­во­го зберіган­ня трав’яно­го бо­рош­на має бу­ти тем­ним та до­стат­ньо су­хим (віднос­на во­логість повітря — 65–75%).
Пам’ятай­те: за­леж­но від умов збері­ган­ня, про­тя­гом ше­с­ти місяців втра­чається 50–75% ка­ро­ти­ну від по­чат­ко­во­го йо­го вмісту в трав’яно­му бо­рошні.

Годівля корів у літньо-пасовищний період
Дорослу ху­до­бу постійно ут­ри­му­ють у корівни­ках, об­лад­на­них кор­мо­ви­ми сто­ла­ми, вен­ти­ля­то­ра­ми, на­ла­го­д­же­ною во­до­по­с­та­чаль­ною си­с­те­мою. За­без­пе­чу­ють вільний до­ступ тва­рин до годів­ниць із трав’яни­ми гра­ну­ла­ми та міне­ра­ль­ни­ми до­бав­ка­ми.
Ос­нов­ний корм у літній період — си­лос із ку­ку­руд­зи, зба­га­че­ний про­теїном шля­хом си­ло­су­ван­ня ку­ку­руд­зи із зе­ле­ною ма­сою кор­мо­во­го лю­пи­ну, кор­мо­вих бобів та інших бо­бо­вих куль­тур за мінімаль­них ви­т­рат кон­цен­т­ро­ва­них кормів. Ра­зом із тим, ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють на­явні в гос­по­дарстві при­родні кор­мові угіддя.
Ко­ро­ви жи­вою ма­сою 600–650 кг поїда­ють у се­ред­нь­о­му за до­бу 75–80 кг зе­ле­ної ма­си. В літній період ко­ро­ва, в ос­нов­но­му, жи­вить­ся зе­ле­ни­ми кор­ма­ми, то­му да­ван­ку конц­кормів змен­шу­ють на­по­ло­ви­ну, а зго­дом і зовсім ви­клю­ча­ють із раціону.
Годівля корів та молодняку в зимово-стійловий період
У гос­по­дарстві за­сто­со­ву­ють сіно-си­лос­но-сіна­жний тип годівлі ху­до­би. До раціону мо­лоч­них корів вво­дять лю­цер­но­вий сінаж.
Комбікор­ми да­ють у су­хо­му ви­гляді, щоб збільши­ти се­к­рецію сли­ни і ней­т­ралізу­ва­ти надмірну кис­лотність під час їхньо­го бродіння в рубці. У раціонах ко­рів май­же постійно на­яв­ний дефіцит ка­льцію і фо­с­фо­ру, то­му йо­го по­кри­ва­ють за­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню міне­раль­них до­ба­вок.
Для те­лят од­но­тиж­не­во­го віку до­бо­ва да­ван­ка мо­ло­ка ста­но­вить 3 л, для те­ли­чок із дво­тиж­не­во­го віку йо­го нор­му збільшу­ють до 5–6 л, вво­дя­чи в раціон сіно, тра­в’яні гра­ну­ли та міне­ральні добавки.
За словами власника, у гос­по­дарстві трав’яні гра­ну­ли для годівлі ху­до­би ви­ко­ри­с­то­ву­ють із 2001 р. Їхнє за­сто­су­ван­ня дало змо­гу сут­тєво змен­ши­ти кількість кон­цен­т­ро­ва­них кормів у раціоні. Вод­но­час на­дої ко­рів із кож­ним ро­ком зро­с­та­ють.
Окрім того, от­ри­му­ва­ти ви­сокі на­дої мо­ло­ка допомагає і ши­ро­кий кор­мо­вий асор­ти­мент у зи­мо­вий період, що дає змо­гу нор­малізу­ва­ти про­це­си трав­лен­ня у тварин.
Тож ви­ко­ри­с­тан­ня трав’яних гра­нул у раціонах великої рогатої худоби має такі переваги:
   змен­шується кількість білко­вих кормів за­вдя­ки підви­щен­ню розмно­жен­ня мікро­ор­га­нізмів руб­ця;
   ви­со­кий вміст b-ка­ро­ти­ну, що по­зи­тив­но впли­ває на пло­дючість тва­рин;
   зни­жується ри­зи­к виникнення аци­до­зу в худоби;
   підви­щується пе­ре­трав­ність гру­бих кормів.