Кілька слів про імпорт­ну ге­не­ти­ку

Уже давно не секрет, що успіх у галузях сільськогосподарського виробництва: чи то в рослинництві, чи в тваринництві — залежить не тільки від технологій, а й від селекції. Тому передові господарства не жалкують витрачати кошти на купівлю високоцінного генетичного або насіннєвого матеріалу. Розважливі господарі вже неодноразово переконувалися, що краще насіння дає вищі і якісніші врожаї, а кращі кнурі — продуктивніших нащадків.

А. Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com

Однак вітчиз­ня­но­го ви­роб­ни­ка сви­ни­ни не так уже й лег­ко пе­ре­ко­на­ти зро­би­ти інве­с­тиції у ге­не­ти­ку. Щоб на­бли­зи­ти чи­та­ча до світу ви­со­кої ге­не­ти­ки та про­ли­ти тро­хи світла на «тон­кощі» ге­не­тич­ної спра­ви, ре­дакція жур­на­лу звер­ну­ла­ся до пред­став­ни­ка бри­тансь­кої ком­панії РІС Дже­ка Кіна — директора від­ді­лу про­дажів.

Дже­ку, PIC — од­на із найбільших ге­­не­тич­них ком­паній у світі. По­­зна­й­ом­­те, будь ла­с­ка, на­ших чи­тачів із нею.
— Ком­панія PIC роз­по­ча­ла свою діяльність по­над 50 років то­му. Й ті ос­новні цілі та за­вдан­ня, які ста­ви­ла пів­сто­ліття то­му, не зміни­ли­ся й до­нині. На­ше ос­нов­не за­вдан­­ня — по­ста­ча­ти най­­кра­щих тва­рин для фер­мерів, які ба­жа­ють ви­роб­ля­ти еко­номічно вигідну про­дукцію.

Кілька слів про се­бе. Як дав­но Ви в Росії?
— Я в Росії жи­ву шість років. Ком­панія PIC пра­цює про­тя­гом шістнад­ця­ти років. Хо­чу на­бу­ти но­во­го досвіду. Росія міняється, тут відбу­вається ду­же ба­га­то ціка­во­го. Мені завжди бу­ло приємно пра­цю­ва­ти з людь­ми, які на­ро­щу­ють свій бізнес. Із за­до­во­лен­ням до­по­ма­гаю на­шим клієнтам за­ро­би­ти мак­си­мум на ви­роб­ництві сви­ни­ни. І це не за­ле­жить від по­туж­ності підприємства: 700 ма­ток чи 50 ти­сяч. Най­го­ловніше — те, що лю­ди пра­цю­ють у цьо­му бізнесі, на­ро­щу­ють по­туж­ності сво­го ви­роб­ництва й на­ма­га­ють­ся бу­ти успішни­ми.

А як дав­но ком­панію PIC пред­став­ле­но на рин­ку Ук­раїни?
— Ціка­ве пи­тан­ня. Свій про­ект ми за­пу­с­ти­ли в Ук­раїні ще на по­чат­ку 90-х років ми­ну­ло­го століття. Тож пред­став­лені у вашій країні вже дав­но.

Що це був за про­ект?
— Ми по­ста­ча­ли ге­не­ти­ку з Англії. А та­кож на­да­ва­ли технічний су­провід про­ек­ту. Фахівці з Англії приїзди­ли на три місяці пра­цю­ва­ти, потім по­вер­та­ли­ся до­до­му, а тоді зно­ву на три місяці приїжд­жа­ли. Та­ким чи­ном був за­без­пе­че­ний постійний кон­троль та технологічний супровід у гос­по­дарстві. Про­ект був роз­ра­хо­ва­ний на три ро­ки.

Чи маєте сьо­годні ак­тивні про­ек­ти в Ук­раїні?
— Є в нас клієнт у Львові. Маємо та­кож ре­про­дук­тор на 500 свиноматок у Ми­ко­лаївській об­ласті. Він пра­цює там уже три роки. На­шим клієнтом є і ТОВ «При­луць­ке племпідприємство», що у При­лу­ках Чер­ні­гів­ської об­ласті. Ту­ди на по­чат­ку бе­рез­ня ми по­ста­ви­ли кнурів із Євро­пи. Са­ме цей центр штуч­но­го осіменіння ви­роб­ля­ти­ме й про­да­ва­ти­ме спер­му кнурів РІС. Цією співпрацєю ми завдячуємо Миколі Бабенку — генеральному директору Центру підвищення ефективності в тваринництві.

Чи пра­виль­не твер­д­жен­ня, що PIC мо­же за­без­пе­чи­ти по­голів’ям із од­но­го дже­ре­ла, на­при­клад, із фер­ми Євро­пи, США чи Ка­на­ди, найбільший сви­но­комп­лекс в Ук­раїні?
— Оскільки ми ве­ли­ка ком­панія, то в нас є низ­ка пе­ре­ваг, на­при­клад, ми швид­ко одер­жуємо поліпшен­ня в ге­не­тиці. Ком­панія РІС во­лодіє трьо­ма нук­ле­у­сни­ми фер­ма­ми, од­на з яких розмі­ще­на в Ка­наді, а дві — у США. Са­ме там здійсню­ють ос­новні роз­роб­ки з поліп­шен­ня тва­рин. На­при­клад, в Аме­риці має­мо парт­нерів із 30–35-річним ста­жем співпраці.
І зви­чай­но ж, ми мо­же­мо за­без­пе­чи­ти на­ших клієнтів по­голів’ям тва­рин з од­но­го дже­ре­ла, що є ве­ли­ким плю­сом. Са­ме за­вдя­ки то­му, що маємо ду­же ін­тен­сив­ну про­гра­му здо­ров’я тва­рин, ми мо­же­мо по­ста­ча­ти ге­не­тич­ний ма­теріал ви­со­кої якості з од­но­го дже­ре­ла із га­ран­то­ва­ним най­ви­щим ста­ту­сом здо­ров’я. І це завжди ве­ли­чез­ний плюс для ком­панії.

Ко­рот­ко — про Ва­шу про­гра­му здо­ров’я. В чо­му її відмінність від інших про­грам?
— Її ос­но­вою є наші фер­ми, які ма­ють ви­со­кий ста­тус здо­ров’я тва­рин. Наші дже­ре­ла вільні від за­хво­рю­вань на РРС і міко­плаз­моз. І ми ро­би­мо все для то­го, щоб підтри­му­ва­ти ста­тус здо­ров’я тва­рин на ви­со­ко­му рівні. Жод­них ком­промісів не виз­наємо. Приміром, ніко­ли не за­про­по­нуємо клієнту ге­не­тич­ний ма­теріал із фер­ми, де є про­бле­ми зі здо­ров’ям по­голів’я. Своїх тва­рин ми по­ста­чаємо ви­ключ­но із здо­ро­вих дже­рел.
Як­що ж бу­дуємо нові май­дан­чи­ки чи фер­ми, зви­чай­но, ці приміщен­ня аб­со­лют­но чисті за ста­ту­сом здо­ров’я — на них ніко­ли не ут­ри­му­ва­ли тва­рин. І в цьо­му разі обов’яз­ко­во слід бра­ти тва­рин з од­но­го дже­ре­ла з най­ви­щим ста­ту­сом здо­ров’я.

А яку га­рантію якості Ви даєте?
— Ком­панія РІС во­лодіє ви­со­ко­про­дук­тив­ним, еко­номічно ви­со­ко­е­фек­тив­ним ге­не­тич­ним ма­теріалом, який відмінно пра­цює в про­мис­ло­вих умо­вах. Та у ви­роб­ництві тре­ба вра­хо­ву­ва­ти ба­га­то чин­ників, але най­го­ловніший із них — людсь­кий, від яко­го за­ле­жать ви­роб­ничі по­каз­ни­ки будь-яко­го сви­нарсь­ко­го ком­плек­су.
Більшість гос­по­дарств по­слу­го­вується кла­сич­ною племінною про­гра­мою, а Ви про­по­нуєте клієнтам свою. Що це за про­гра­ма, в чо­му її особ­ливість?
— У нас є дві ос­новні про­гра­ми. Пер­ша — про­гра­ма трилінійно­го схре­щу­ван­ня. Дру­га — кла­сич­на. Ми ви­ко­ри­с­то­вуємо трилінійну схе­му. Од­на з її пе­ре­ваг — у гос­по­дарстві з трилінійни­ми свин­ка­ми на­ба­га­то лег­ше ор­ганізу­ва­ти ме­недж­мент, си­с­те­му ке­ру­ван­ня ста­дом, ніж із дволінійни­ми тва­ри­на­ми.
Трилінійні помісі — це міцніші й ви­т­ри­валіші тва­ри­ни. З ни­ми лег­ше пра­цю­ва­ти на новій фермі, де пер­со­нал ще не повністю на­вче­ний. Тоб­то свин­ка завж­ди прий­де в охо­ту, її лег­ко осіме­ни­ти. Як­що рап­том ста­неть­ся якийсь не­до­гляд пер­со­на­лу, то ця свин­ка не відре­а­гує так чут­ли­во, як дволінійна.
Після то­го, як пер­со­нал уже на­вчив­ся пра­цю­ва­ти, ко­ли вже до­б­ре на­ла­го­д­же­но ро­бо­ту, ми ре­ко­мен­дуємо здійсни­ти пе­рехід на дволінійне схре­щу­ван­ня. А три­лінійну свин­ку ви­ко­ри­с­то­вуємо на по­чат­­ко­во­му етапі ви­роб­ництва, на старті. Тоб­то во­на при­во­дить по­ро­сят, які од­ра­зу по­чи­на­ють оку­по­ву­ва­ти ви­т­ра­ти на ви­роб­ництво.

За та­кою схе­мою Ви пра­цюєте і в Ук­раїні?
— Свин­ки, яких за­во­зи­ли на ук­раїн­ські підприємства, — трилінійні. При­мі­щен­ня сви­но­ферм у вас пе­ре­важ­но старі або ре­кон­ст­руй­о­вані. А ці тва­ри­ни в та­ких умо­вах по­чу­ва­ти­муть­ся ком­форт­ніше. Далі по­ба­чи­мо, як роз­ви­ва­ти­муть­ся ці підприємства. Зви­чай­но, їм теж за­про­по­нуємо схе­му по­сту­по­во­го пе­ре­хо­ду з трилінійно­го на дволінійне схре­щу­ван­ня. Нині я де­далі частіше сти­ка­ю­ся з тим, що ба­га­то ви­роб­ників про­сять чи­с­то­порідних тва­рин (ве­ли­ку білу або лан­д­рас). А от у Росії ви­роб­ни­ки сви­ни­ни уже відхо­дять від цьо­го. Во­ни пре­крас­но ро­зуміють, для чо­го по­ста­ча­ють чи­с­то­порідних тва­рин і як з ни­ми далі пра­цю­ва­ти. В Ук­раїні ж за­ли­ша­ють чи­с­то­порідних тва­рин, щоб схре­щу­ва­ти їх між со­бою, «гра­ти» ге­не­ти­кою. Ми на­ма­гає­мо­ся цьо­го уни­ка­ти.
Ми хо­че­мо про­да­ва­ти ге­не­тич­ну про­гра­му в ціло­му. Щоб наші клієнти, які прид­ба­ли у нас тва­рин, бу­ли й ефек­тив­ни­ми ви­роб­ни­ка­ми м’яса — сви­ни­ни. До то­го ж, як я вже за­зна­чав, ми зацікав­лені в дов­го­ст­ро­ко­во­му співробітництві з парт­не­ра­ми. Наш клієнт у Львові — са­ме та­кий. Він пра­цює за на­шою про­гра­мою.

За Ва­ши­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, чи є якась спе­цифіка ро­бо­ти на ук­раїнсько­му рин­ку, чи різнить­ся він із російським?
— Зви­чай­но.

У чо­му по­ля­гає відмінність?
— Пе­ре­дусім, у то­му, що в Ук­раїні не відбу­вається та­ко­го ак­тив­но­го зро­с­тан­ня га­лузі сви­нар­ст­ва, як у Росії. Хо­ча в Ук­раїні й на­явні аб­со­лют­но всі дже­ре­ла, потрібні для роз­ши­рен­ня ви­роб­ництва, пер­шою про­бле­мою, од­нак, є до­ступ до капіта­лу. Далі — відсот­ки за кре­ди­та­ми для сільгосппідприємств: во­ни знач­но вищі, ніж у Росії. Тож на сьо­годні че­рез ці ню­ан­си в інве­с­тиціях сви­нар­ст­во Ук­раїни не має до­стат­нь­о­го сти­му­лу для роз­вит­ку. За­вдя­ки то­му, що в Росії є фе­де­раль­ний план роз­вит­ку га­лузі, до­ступ до капіта­лу, не­ви­со­ка відсот­ко­ва став­ка за кре­ди­та­ми, це сти­му­лює лю­дей інве­с­ту­ва­ти гроші у сви­нар­ст­во. В Ук­раїні на­разі ми цьо­го не ба­чи­мо. Хо­ча знаємо, що охочі зай­ма­ти­ся та­ки­ми про­ек­та­ми є.
В Ук­раїні ду­же ба­га­то плюсів для збільшен­ня ви­роб­ництва сви­ни­ни. Най­пер­ше — це на­се­лен­ня, що ак­тив­но спо­жи­ває цей про­дукт. У вас ро­дючі землі, морські пор­ти з ве­ли­ким досвідом ро­бо­ти, які успішно мо­жуть як ек­с­пор­ту­ва­ти, так й імпор­ту­ва­ти про­дукцію. Ва­ша країна ме­жує з Євро­пою. Тоб­то у вас ду­же ба­га­то по­зи­тив­них мо­ментів, але, по­при це, га­лузь не роз­ви­вається.

Яка ціно­ва політи­ка ком­панії: ви до­ро­га ком­панія?
— Ні. Ми кон­ку­рен­то­с­про­мож­на ком­панія. Ми не віддаємо ге­не­ти­ку без­плат­но, про­те маємо мож­ливість ре­гу­лю­ва­ти наші ціни.
Джеку, дякуємо за бесіду та сподіваємося, що Вам буде комфортно працювати і в українських умовах.