У агрохолдингу МХП процес впровадження точного землеробства розпочали у 2014 році. В той час в компанії почали встановлювати системи автоматичного паралельного водіння, переобладнувати техніку для внесення аміачної води та створювати мережу RTK-станцій. Активна розбудова цього комплексу елементів точного землеробства припала на 2016 рік. А вже починаючи з 2020 року, ці рішення почали активно масштабувати для підвищення ефективності використання.
Про особливості застосування елементів точного землеробства та результати проведених досліджень, розповів керівник відділу сервісу систем контролю та точного землеробства, Департамент з агровиробництва МХП Павло Нестеренко, під час ІХ AGROIT Forum.
Старт у точному землеробстві — з чого почати
Експерт радить, варто починати завжди з базових кроків — проведення «аудиту». Перед впровадженням елементів точного землеробства варто оцінити поточний стан господарства — це така собі точка відліку для подальших змін. Не менш важливо звертати увагу на досвід інших у регіоні та, за потреби, звертатись до профільних консалтингових компаній, які допомагають із впровадженням і розвитком. «Ми пройшли шлях від першого етапу, і сьогодні працюємо на вершині піраміди точного землеробства продовж уже останніх трьох років, де з кожним роком всі процеси все більше масштабуємо», — розповідає Павло Нестеренко.
Лінії навігації є одним із ключових блоків, що дають можливість ефективно використовувати техніку, оснащену автопілотами. « Як ми раніше працювали в господарстві: напрямок руху визначали переважно візуально, тобто механізатор орієнтувався на помітні об’єкти в полі або дотримувався вказівок агронома брати за орієнтир дерево чи вежу. Сьогодні ми у себе в компанії на весь земельний банк в 360 тисяч гектарів землі до сезону під кожну операцію формуємо лінії оптимальних напрямків руху по полю. Оператор техніки отримує ці напрямки й обирає потрібний під час заїзду на поле відповідно до завдання» — ділиться Павло Нестеренко.
Для цього використовують LaunchPad від Verge Ag, який було попередньо протестовано в польових умовах.
За допомогою програми в господарстві змоделювали оптимальні маршрути руху техніки: кількість проходів вдалося скоротити зі 176 до 149. Таким чином зменшились витрати часу, зросла продуктивність, та скоротились витрати на поливно-мастильні ресурси, які нині досить дорогі. Також менша кількість проходів позитивно впливає на зношення техніки, що дозволяє частково знизити витрати на її ремонт і обслуговування.
Додаток дає змогу створювати маршрути навіть для полів зі складним рельєфом. Зокрема, на ділянках із перепадами висот і схилами використовуються дані супутникової картографії для моделювання руху. Це дозволяє працювати за адаптивними кривими — уздовж схилів, що сприяє більш ефективному використанню техніки та може позитивно впливати на врожайність у межах усього поля.
«Ми працюємо через операційний центр John Deere. Туди заздалегідь завантажують усі напрямки руху, і вони автоматично передаються в систему техніки. Коли механізатор заїжджає в поле, він просто обирає потрібну лінію під свою задачу — окремо для посіву, передпосівного обробітку чи обробітку ґрунту, залежно від того, яка технологічна операція виконується в цей час», — пояснює фахівець.
Технологічні колії
Сучасні зернові сівалки європейського виробництва, зокрема Horsch, Pottinger та Vaderstad, дозволяють реалізувати цей підхід без значних витрат, та сприяють підвищенню ефективності.
Додатково в компанії використовуються тестові комплекти для відстеження роботи зернових сівалок від компанії Precision Planting. Зокрема, система Clarity забезпечує можливість контролю всіх сошників і навіть технологічних колій.
Моніторинг твердості ґрунту
Минулого року, у зв’язку з тим, що МХП почала активно відмовлятись від традиційної оранки з перевертанням пласту, в компанії придбали агрегати, які дозволяють працювати з автоматичною зміною глибини обробітку та виконувати операції відповідно до карт завдання. «Компанія Väderstad представила нову інноваційну технологію в агрегаті Opus. У нас уже є чотири такі машини, і цього року плануємо придбати ще — щоб працювати ефективніше та краще обробляти ґрунт. Як ми вже побачили на практиці, це дозволяє нам економити до 4 л/га пального. Система включає датчики, гідравлічні циліндри та блок керування, який на основі отриманих даних автоматично регулює глибину обробітку робочих органів», — каже Павло Нестеренко.
Для більш ощадливого обробітку ґрунту в компанії МХП використовують глибокорозпушувачі, а також активно працюють за технологіями strip-till і verti-till. «Наша технологія потребує вибору сучасних агрегатів. Наприклад, нам потрібно локально вносити добрива — або під час посіву, або під час обробітку за strip-till. Також інколи працюємо з покривними культурами. Тобто технологія ставить нам задачі, а ми вже під них підбираємо техніку і налаштовуємо процеси: або дооснащуємо наявні агрегати, або купуємо такі, що вже мають наприклад, функцію диференційованого внесення добрив, щоб робота на полі проходила максимально ефективно», — ділиться досвідом аграрій.
Внесення добрив у точному землеробстві
В першу чергу виходить економія паливно-мастильних матеріалів. Плюс розкидач може працювати за картами завдання — за аналізами ґрунту вносити добрива тільки там, де це потрібно. Функція автоматичного відключення секцій — це вже мастхев. За словами аграрія, розкидач, який сьогодні коштує 50-60 тисяч євро, може окупитись вже за 1–2 сезони відповідно до свого земельного банку — просто за рахунок економії, навіть не враховуючи роботу по картах завдання.
«Внесення добрив у нас відбувається майже на всіх площах диференційовано. Тобто, будь-яка лінійка нашої техніки має можливість працювати по картам завданням. З дигестатом, як цінним органічним добривом, у нас був дуже цікавий проект. У нас є бочки Samson вони працюють на біогазовому підприємстві. Ми самостійно налаштували агрегати — оснастили, поставили їх на контроль, і сьогодні там, де нам потрібно працювати диференційовано, дигестат носиться диференційовано», — розповідає Павло Нестеренко.
Щодо посіву та кваліфікованих кадрів
Суттєве питання сьогодні — кваліфікація кадрів не тільки для холдингів, в яких великі об’єми, так і для великих та малих фермерських господарств. Сівалка — дуже складний елемент в налаштуванні, коли на ньому є дуже багато механічних деталей. Поля неоднорідні, часто змінюються погодні умови при посіві. «Ми в компанії вирішили, що потрібно навчати працівників не на механізаторів, а на операторів, які керують технікою. Він має стежити не тільки за параметрами трактора, а й за причіпним агрегатом. Оператор повинен отримувати сповіщення, якщо щось працює не так, і вчасно на це реагувати. Це дозволяє зменшити кількість ручних, механічних налаштувань і зробити роботу більш точною та простою», — розповідає Павло Нестеренко.
Не витрачаючи зайвого для захисту рослин
Ключовий момент, на думку Павла Нестеренка, на який фермерам потрібно звертати увагу — це картографування урожайності. Це мастхев, який повинен бути в господарстві. І в Україні він стрімко набуває розвитку, якраз тому, що нині в цьому є потреба.
«Наше масштабування нині — зі 130 тисяч га у 2023-му до 290 тисяч у 2025-му році. Це цифрові дані, які ми накопичуємо, збираємо, аналізуємо, і ними користуємося», — ділиться експерт.
В 2025 році диференційований посів у холдингу становив 125 тисяч гектарів, внесення добрив 160 тис. га і внесення засобів захисту рослин — гербіцидне внесення і частково десикація — 60 тис. га.